Країна переживає  нелегкі часи. Чоловіки вважають за необхідне стати на захист Батьківщини від загарбників, жінки в тилу намагаються допомогти захисникам. Але, на жаль, такі пріоритети нині не у всіх.

Сумну військово–побутову історію розповів боєць АТО Василь. За покликанням душі він зібрав речі і, кинувши звичне життя, поїхав на війну. Не перший місяць, ризикуючи своїм життям, Василь мужньо відстоює державу. Натомість, тил у нього не надійний, радше – навпаки.

«Моя колишня дружина, дізнавшись, що я «АТОшник», почала вимагати у мене аліменти, хоча раніше їй було не до цього. У нас з нею спільна дитина – 5-річний син. Прикро, що брати з мене аліменти, вона вирішила саме після того, як дізналася де я», – ділиться Василь.

Складна ситуація виникла навколо воїна – колишнє, полишене життя – з одного боку, і неочікувана від колись близької людини реальність – з іншого.

Ситуація, звичайно, неоднозначна.  Важка моральність з обох сторін: дитина, як то кажуть – це святе, захист Батьківщини –  також святий обов’язок.

«Я неодноразово спілкувався з колишньою дружиною і не можу зрозуміти, за що вона так зі мною вчиняє. По можливості, я намагався забезпечувати нашого хлопчика усім необхідним, ніколи не забував про них. А зараз, коли я захищаю Батьківщину, вона згадала про аліменти?», – з болем говорить боєць.

Залишається замислитися, що важливіше: країна і її майбутнє, чи все ж особисте? Кожен воліє вирішувати сам.

Максим Бурич