В Офісі Президента Зеленського заговорили про проведення дострокових місцевих виборів. Принаймні, про це повідомляє сайт «Страна», посилаючись на свої джерела в ОП. Зараз там шукають юридичні підстави для такого кроку. Однак розмови про місцеві вибори почалися не вчора і навіть не тиждень тому. Про їх проведення заговорили одночасно з рішенням провести позачергові парламентські вибори, повідомляють вже власні джерела. За словами представників штабу партії Володимира Зеленського, місцева передвиборча гонка може розпочатися вже восени.

Сектор у Херсонській області МТОТ та ВПО України повідомляє про порушення прав людини на території окупованого Криму
(огляд за повідомленнями ЗМІ за тиждень 23.01.18 по 02.03.18)

Вже понад чотири роки триває окупація Криму Росією. Іще 20 років тому важко було уявити, що певна територія України опиниться під ворожою анексією. На жаль, сьогодні – це реалії.

Херсон – перший (найближчий) дорогою з Криму обласний центр в Україні. Звісно, саме до Херсона спрямували кримчани, які на початку 2014-го року не мали жодних статусів, а законодавчо їхні права іще не регулювались: країна, приголомшена війною та окупацією, оговтувалась від того, чого не могла уявити навіть у страшних снах. Саме до Херсона їдуть вони і сьогодні, коли окупація триває вже чотири роки.

Мова ворожнечі щодо Криму проявляється не лише в незалежних онлайн-ресурсах, але і на сайтах органів місцевої влади. Здебільшого прояви мови ворожнечі у такому випадку стосуються браку інформації та помилкам у визначеннях («біженці» замість «переселенці» тощо). Але подібні помилки та брак інформації спричиняють інформаційний вакуум, за якого мешканці Херсонщини не знають про реалії життя в Криму, а кримчани не можуть отримати у повному обсязі інформації про наявні послуги.

Як перевірити факти щодо подій в Криму для журналістів Херсона і Херсонщини? Це насправді неймовірно важко: 1) доступ для журналістів до Криму обмежений – найчастіше це просто небезпечно; 2) кримчани не довіряють журналістам у переважній більшості, тому просто не надають інформації або надають вкрай мало. Тому фактчекінг (перевірка дійсності наданої інформації) значно ускладнюється.

Мабуть кожен із нас регулярно відчуває вплив «мови ворожнечі», коли читає або переглядає новини, передачі, аналітику у виконанні ЗМІ. Проте сформулювати визначення напевне важко. Мова ворожнечі (англ. hate speech — букв. «мова ненависті», хейтспіч) — це систематичне застосування промов, які спрямовані на проявлення агресії направленої на людину або групу осіб за ознакою раси, релігії, статі або сексуальної орієнтації. Таке визначення, за суттю, є універсальним – його представлено в роботі Макаренко Є.А. «Стратегічні комунікації в міжнародних відносинах». Із «мовою ворожнечі» ми стикаємось щодня, причому по кілька разів.

Голова Держфонду сприяння молодіжному житловому будівництву Сергій Комнатний розповів основні моменти таких змін та пояснив, коли запрацює закон.

16 травня 2017 року Верховна Рада України прийняла за скороченою процедурою законопроект №6116 з яскравою назвою “Про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” щодо забезпечення права на здобуття вищої освіти осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України”. Законопроектом передбачено створення 1000 квотних місць державного замовлення, які розподіляються у вищих навчальних закладах Херсонської, Миколаївської, Запорізької та Одеської областей для мешканців з тимчасово окупованої території (АР Крим та м.Севастополя).

У Херсоні почала свою дію послуга “Шлюб за одну добу”. Про це писав “Херсонський Вісник” у попередніх публікаціях. Виявилось, що ця послуга стала справжнім порятунком для мешканців окупованого Криму.