Протягом весни 2017 року жваво обговорювалось питання зниження ставки Єдиного податку для підприємців ІІ групи спрощеної системи оподаткування. Проте, незважаючи на нібито підтримку більшості депутатських комісій, ставку знижено так і не було. Спробуємо розібратись, чому так сталось і чим це загрожує.

Мале підприємництво – це та сфера, яку активно підтримують у всіх розвинених країнах. Завдяки сталому розвитку малого підприємництва, жвавішають і інші сфери життя. Підприємець – це людина, яка ризикує кожного дня ведення свого бізнесу. Особливо ризикованим є підприємництво в умовах оголошеної чи не оголошеної війни.

Українським законодавством передбачено для підприємців-спрощенців ІІ групи ставку Єдиного податку 20% від мінімальної зарплатні, встановленої на 01 січня (у 2017 році це 3200*0,2 = 640 грн.) та ЄСВ у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати (у 2017 році це 3200*0,22 = 704 грн.). Отже, підприємець ІІ групи в незалежності від наявності прибутку, має щомісяця сплачувати податків в розмірі 704 + 640 = 1344 (грн.). Думаєте, це небагато? Не зовсім так.

Що таке друга група?

Друга група спрощеної системи оподаткування найбільш затребувана у фізичних осіб-підприємців, і ось чому: ставка єдиного податку —фіксована і сплачується від мінімальної зарплати, а не від доходу, податкова звітність подається раз на рік, а граничний обсяг доходу встановлений на рівні 1,5 млн гривень на рік. При цьому, платники податку другої групи фактично обмежені в доході: після 1,5 млн. гривень на рік доведеться переходити на третю або ж на загальну систему оподаткування.

Як показує практика, чимало серед підприємців другої групи тих, хто надає побутові послуги: сантехніки, електрики тощо. Є чимало й інших фахівців, але у провінційному Херсоні здебільшого їхній дохід знаходиться на рівні середнього, тобто 5 – 7 тис. грн. на місяць.  У такому випадку сплачувати фіксовані 1344 грн. на місяць, коли іще минулого року це було на порядок менше (мінімальна зарплатня на 01.01.2016 року становила 1378 грн., а ЄСВ з підприємців справляли за іншими правилами), доволі складно. В низці міст України, зокрема в Одесі, знижено Єдиний податок до 10%, у Скадовську Херсонської області – до 12,5%. Це, з одного боку, полегшило фінансовий тягар на підприємців, з іншого – запевнило їх у тому, що влада про них піклується. Зниження ставки – це також важливий аспект заохочення людей до підприємницької діяльності.

А що в Херсоні?

Після численних обговорень депутат Херсонської міської ради Андрій Дмитрієв (Самопоміч) 02 червня 2017 року подав проект рішення “Про внесення до порядку денного чергової сесії міської ради проекту рішення “Про встановлення ставки єдиного податку для фізичних осіб – підприємців ІІ групи, які працюють за спрощеною системою оподаткування”. Щоправда, до порядку денного це питання магічним чином не потрапило (сесія мала відбутись 23 червня 2017 року). Епічна сесія, яку кілька разів переносили та не затверджували порядок денний, все ж таки відбулась 20.07.2017 року, де питання ставки Єдиного податку “з голосу” подав Дмитро Іванов (Солідарність). Щоправда, його не підтримали та до порядку денного не внесли. Список “героїв” Ви можете бачити:

Отже, ЗА проголосували здебільшого підприємці та люди інших професій, але із досвідом роботи з фінансами. Дивно не голосували Руслан Рубан – голова комісії з питань планування,  фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку та регуляторної політики; Ірина Ценкер – підприємець із багаторічним стажем, міський голова Херсона Володимир Миколаєнко, який також був підприємцем і до якого підприємці протягом тривалого часу звертались із проханням про зниження ставки. Їхня позиція дійсно дивує, адже свої висловлювання проти вони не озвучували, проте голосувати не стали.

Не дивує голосування депутатів від Свободи ПРОТИ: Віталій Урбанський, Олександр Ложичев, Іван Горланов та Євген Матковський неодноразово казали, що вони проти, але чому – жодного разу не змогли пояснити. Це вже не перші спроби херсонської Свободи просто бути проти. Цілком можливо, що основою є політичні вподобання, адже позицію Андрія Дмитрієва та Дмитра Іванова вони здебільшого критикують, в незалежності від того, чи взагалі розуміють, про що йдеться. Хоча Іван Горланов і підприємець, отже, мав би розуміти специфіку діяльності колег. Але все стає на свої місця, якщо відкрити декларацію пана Горланова за 2016-й рік: нульовий рівень доходів та нульовий рівень заощаджень. Просто сльози на очі навертаються: куди вже про інших думати – самому б вижити.

Отже, в цілому, питання не набрало необхідної кількості голосів і не було внесено до порядку денного, а це означає, що херсонські підприємці другої групи і далі платитимуть 1344 грн. на місяць до кінця року, а з початку нового 2018-го, скоріш за все, навіть більше, адже є в Україні традиція підвищувати рівень мінімальної заробітної плати щороку – іноді і частіше.

Що далі?

На депутатський запит Андрія Дмитрієва про кількість зареєстрованих ФОП платників ЄП ІІ групи та кількість скасованих свідоцтв ФОП платників ЄП ІІ групи херсонська податкова надала наступну інформацію, яку подаємо графічно:

Отже, з 2017 року кількість зареєстрованих підприємців-спрощенців ІІ групи різко скоротилась. Одна з причин – зміни у податковому законодавстві, які змушують сплачувати ЄСВ та ЄП в незалежності від отримання чи неотримання доходу. Також у жовтні-грудні 2016-го набагато більше за попередні періоди “закрилось” підприємців. Це також відбулось через повідомлення про новації в законодавстві. З січня до червня 2017 року включно підприємці-спрощенці ІІ групи активно “закриваються”: кількість скасованих свідоцтв зросла з 278 у січні до 807 у червні. Отже, прогнози Андрія Дмитрієва та Дмитра Іванова, які вони озвучували, справдились: підприємці можуть масово припиняти діяльність.

Чим загрожує масове припинення діяльності підприємців-спрощенців ІІ групи? Як мінімум, двома напрямками:

1. Перехід на тіньову роботу. Чимало підприємців ІІ групи мають напрацьовану клієнтську базу і цілком зможуть працювати певний час в тіні – на жаль, це розповсюджене в Україні явище. Отже, бюджет недоотримає чималих сум.

2. Перехід на ІІІ групу. Це непогано, адже підприємці залишаються на обліку і сплачують податки, але за іншою системою: ЄСВ в обсязі 704 грн. на місяць + 5% від рівня доходу. Добре, якщо платити будуть справно і чесно, але за відсутності офіційного доходу Єдиний податок буде становити 0 грн. На жаль, це також розповсюджено в Україні: не “показувати” офіційних доходів. А це, знову ж таки, недоотримання до бюджету. Якщо ж порівняти з рівнем Єдиного податку ІІ групи, то підприємець має систематично заробляти офіційно щонайменше 12 800 грн. на місяць, аби сплачувати 640 грн. Єдиного податку. Для Херсона такий рівень доходів для підприємця ІІ групи, скоріше, виключення, аніж правило: у найкращому випадку це буде 250 – 500 грн. Єдиного податку на місяць.

Отже, про те, як херсонські депутати “піклуються” про підприємців, вони вже показали у всій красі. Очікуємо даних щодо надходжень податків до міського бюджету і щирих “здивувань”, чому ж так мало. Наразі динаміка надходжень позитивна, але це спричинено кількома факторами: 1) здебільшого порівнюють із аналогічним періодом минулого року, але “забувають” про те, що минулого року і ставка була вдвічі нижчою; 2) справжнє піклування – це боротьба за кожного підприємця, навіть якщо в сумі єдиного податку підприємці другої групи “погоди не роблять”. Достатньо просто порахувати, скільки втратив бюджет єдиного податку після припинення діяльності підприємців другої групи у 2017 році:

Січень: 278*640 = 177 920 грн.

Лютий: 329*640 = 210 560 грн.

Березень: 432*640 = 276 480 грн.

Квітень: 690*640 = 441 600 грн.

Травень: 757*640 = 484 480 грн.

Червень: 807*640 = 516 480 грн.

Загальні втрати від недоотримання: 2 107 520 грн.

Тобто бюджет міста недоотримав близько 2,1 млн. грн. за рахунок припинення діяльності підприємців другої групи у першому півріччі 2017 року. Ця сума дійсно “губиться” у загальній сумі понад 80 млн. надходжень за перше півріччя. Якщо проводити порівняння з першим півріччям минулого року, коли надходження за рахунок нижчої ставки були нижчими, то взагалі тенденція “вражає” позитивом. Якщо порахувати недоотримання ЄСВ, то сума становить 704*3293 = 2 318 272 грн., тобто іще 2,3 млн. грн., які тим паче “губляться” в загальній сумі ЄСВ, отриманій від усіх платників податків Херсона, адже це не лише підприємці. Добре, якщо всі або принаймні більшість із тих, хто припинив діяльність, розпочали її під третьою групою або на загальній системі чи працюють найманими працівниками, тобто продовжують сплачувати податки. Але практика показує, що навряд чи це зробили всі: чимала частина або відійшла в тінь, або взагалі покинула країну і заробляє гроші за кордоном. Тим паче, польський візовий центр недарма відкрився цього літа в Херсоні – отже, заробітчанство в Польщі або ж переїзд для постійного проживання затребуваний.

Якщо навіть уявити дуже оптимістичний сценарій і припустити, що принаймні 2/3 з недоотриманої після припинення діяльності підприємців ІІ групи суми міський бюджет Херсона отримує через їхній перехід на ІІІ групу, на загальну систему чи до найманої роботи (у двох останніх випадках – у вигляді податку на доходи фізичних осіб), то щонайменше третину все ж таки недоотримає – і це в найкращому випадку. В реаліях – більше. Третина від 2,1 млн. грн. – це 700 тис. грн. на місяць. Сімсот тисяч гривень – це або принаймні три чудові дитячі спортивні майданчики, або виконання капітального ремонту покрівлі школи чи дитячого садка, або придбання книг для бібліотек міста (700 тис. грн. – це приблизно половина річної потреби), або обладнання двох кімнат у дитячому садочку (останні запити становили потреби на ці заходи на рівні 330 – 350 тис. грн.). І так можна розповідати дуже багато. Особливо якщо порахувати реальні втрати, а не оптимістичні. Проте реальні втрати буде видно лише на початку прийдешнього року – за підсумками нинішнього.

Автор: Євгенія Вірлич