Напередодні Нового року Президент підписав Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” 1774-VIII від 06.12.2016, більш відомий раніше, як законопроект 5130 від 15.09.2016. Норми цього Закону значно посилюють податковий тиск на тих підприємців, які мали “сонний” бізнес, тобто протягом певного часу показували нульові доходи. Чим це загрожує і кому?

Що саме відбувається? Фізичним особам-підприємцям, які працюють на ІІ та ІІІ групах спрощеної системи оподаткування, доведеться сплачувати ЄСВ (єдиний соціальний внесок) у розмірі щонайменше 22% мінімальної заробітної платні (3200 грн.), тобто щонайменше 704 грн. на місяць, або 2112 грн. на квартал – в незалежності від того, чи ведуть вони бізнес, чи ні. Це також стосується і тих, хто під час простою переходив на загальну систему оподаткування. Причому, ті, хто не встиг закрити ФОП до 31 грудня 2016 року, доведеться щонайменше три місяці 2017 року сплачувати зазначені внески. Перша група “спрощенців” платитиме половину зазначеної суми.

Залишились пільги: в разі, якщо підприємець отримує пенсію за віком або має інвалідність. Такі підприємці мають право не сплачувати ЄСВ за місяці простою. Такі ФОП стануть особливо цінними.

Після 6 грудня, коли відповідний закон було проголосовано у Верховній Раді, більшість володарів “сонного” бізнесу побігли ліквідувати свої ФОП , які тимчасово не працювали. Наразі в податкових та у державних реєстраторів відбувається справжній треш, який просто завантаженням назвати важко.

Що сталось і що після цього очікується?

Зазначений закон було підписано 27 грудня – за 4 дні до набрання чинності. У відповідності до Податкового кодексу (стаття 4. п.1.9), “зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року”. Ця норма українського законодавства останніми роками майже не працює. Більш того, у тому ж Податковому кодексі є стаття 4.1.6, яка декларує принцип соціальної рівності податкового законодавства: “установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків”. Чи варто зазначати, що вже ці два принципи проігноровані?..

Можна передбачити, що українські платники податків з нового 2017 року масово підуть до судів із позовами до держави з приводу ситуації, що склалась. Причому цілком можна навіть вимагати відшкодування збитку – як матеріального, так і морального. В разі негативних рішень та ухвал українських судів є ще Європейський суд із прав людини – і його рішення вже із високою імовірністю буде як раз на боці українських платників податків.

Навіщо це було зроблено? Справа у тому, що у Пенсійному фонді України зберігається відчутна прогалина. Навряд це 150 млрд. грн., озвучені прем’єр-міністром, але кілька десятків мільярдів гривень – точно. Замість ретельної перевірки та припинення виплат “мертвим душам” у вигляді, наприклад, колишніх очільників країни і “псевдочорнобильцям” владі виявилось нецікаво. Більш того, це ризиковано і довго. Набагато “краще” почати із самозайнятих осіб – ФОП ІІ та ІІІ груп.

Раніше ФО , який не мав доходів, звільнявся від сплати ЄСВ. Якщо вірити даним аналітиків, то в нашій країні приблизно 1,5 млн. ФОП, більшість із яких – саме ІІ та ІІІ група, адже саме ці групи дозволяють вільно обирати підряди від державних установ та великого бізнесу, а также звичайних споживачів-фізичних осіб. Значна частина таких підприємців постійно працюють в режимі “підприємець”, а своїм ФЛП користувались у разі надходження замовлень/підрядів, сплачуючи єдиний податок та ЄСВ виключно в ті місяці, коли мали замовлення, роботи чи продажі.

Таким чином, усі ФОП без винятку створювали так званий “білий” ВВП і вносили свій внесок у справу легалізації економіки. Часто траплялось так, що подібні ФОП постійних замовлень не мали, а виконували виключно сезонні роботи, тобто сплачували ЄСВ та єдиний податок виключно під час робочих сезонів, коли заробляли на весь рік. Так працювало чимало підприємців на курортах, будівельників та фермерів. За три – шість місяців вони могли заробити на решту року.

Кому це заважало? Українські чиновники мають на увазі, що маєте, на що жити, маєте і ЄСВ сплачувати у розмірі 704 грн. Тільки подібними методами можна заслужити хіба ненависть значної частини електорату, яка, до речі, на вибори прийде і добре запам’ятає, хто “нагородив” свого часу новими умовами роботи.

Варто зазначити, що для віддалених від столиці регіонів 704 грн. на місяць – це п’ята або шоста частка середнього доходу у зайнятої особи, тобто витрати відчутні. Особливо у ті місяці, коли підприємницького доходу немає. І це відчутний удар по тих, хто мав не постійні заробітки, а заробляв час від часу значні суми, які забезпечували гідне життя протягом наступних кварталу-двох. А це за підрахунками аналітиків 2,5 – 3 млн. осіб, тобто близько 10% виборців: приблизно половина тих людей, яких в україні називають середнім класом.

А тепер два слова про ФОП, які є пенсіонерами або мають інвалідність: вони тепер будуть особливо цінними, адже на них можна буде періодично приймати суми за виконані роботи. Знову ж таки, це означає, що величезна кількість людей перейде працювати “на чорну”.

Непродуманість Закону викличе шалений ажіотаж, чергову бурю обурення та збільшення видатків із державного бюджету. Наприклад, на виплату субсидій.

За матерілами Олександра Крамаренка, головного редактора сайту “Деньги. UA”