За кілька днів до виборів Президента України 2019 року один із кандидатів – Юрій Бойко – відвідав Росію разом із Віктором Медведчуком. І не просто відвідав, а навіть зустрівся із тамтешнім прем’єр-міністром Дмитром Медведєвим та головою “Газпрому” Олексієм Міллером. Чи варто зауважувати на тому, що говорив Бойко разом із представниками країни-агресора про газ? Мабуть ні. А от на тому, що про війну на Донбасі, окупацію Криму та систематичні ув’язнення українців у Росії не було жодного слова, згадати варто. А ще варто пригадати, що вже за 10 днів Бойко посяде упевнене друге місце на виборах Президента України у Херсонській області.

Кого обрала прикордонна Херсонщина

Явка на Херсонщині була доволі високою – 57,65% (бюлетені отримали 470523 виборців з 816138 зареєстрованих). Для прикладу, у буремному 2014-му на вибори з’явились 51,42% виборців, у 2010-му – 60,29%. Із зазначеної кількості 37,58% (176 442 голоси) віддано Володимиру Зеленському, 15,73% (73 870 голосів) – Юрію Бойку. Чинний Президент Петро Порошенко, який в цілому в Україні посів друге місце і вийшов до другого туру, на Херсонщині набрав 11,51% (54 049 голосів), тобто відстав від проросійського Бойка майже на 20 тис. голосів. У 186-му окрузі Порошенко взагалі четвертий: третя – Юлія Тимошенко.

Джерело 

Отже, Бойко на Херсонщині має потужну підтримку – і це попри те, що зовнішньої реклами кандидата було набагато менше, ніж того самого Петра Порошенка або Олександра Вілкула, який попри потужну рекламу і дуже схожі з Бойком погляди посів 6-те місце на Херсонщині. А чи варто дивуватись? Навряд.

Якщо перемога Володимира Зеленського мало здивувала, то друге місце Бойка у прикордонній з тимчасово окупованим Кримом Херсонщині, яка п’ять років тому активно відстояла свою приналежність саме до України, для багатьох стала сюрпризом. Але, знову ж таки, чи варто дивуватись?

Команда Юрія Бойка доволі активна на Херсонщині іще з часів активної діяльності “Партії регіонів”: серед довірених осіб кандидата на Херсонщині – виключно знайомі обличчя.

Джерело 

Наприклад, Артем Кияновський та Єгор Устинов – чинні депутати Херсонської міської ради. Артем Кияновський очолює комунальний заклад “Навчально-виховний комплекс “Школа гуманітарної праці” Херсонської обласної ради. Єгор Устинов – комунальне підприємство “Херсонелектротранс”. До речі, у березні під час пленарного засідання сесії Херсонської міської ради Єгор Устинов дуже активно підтримував резонансний проект рішення із передачі землі в оренду із подальшим можливим продажем колишнього суднобудівного заводу у Херсоні (нині — ТОВ “Смарт-Марітайм Груп”). Володіє підприємством Вадим Новинський. Під час засідання 14 березня Устинов заявив, що нібито благодійний фонд Новинського рятує сотні і тисячі українців, і говорити в неповажному тоні про нього (ред. – Новинського) неможна:

«Убежден, что сразу после 21 апреля мы вернемся к этому вопросу, и он будет проголосован. Если бы каждый, кто произносит в неуважительном тоне его фамилию и сделал хоть тысячную долю того, что сделал он, это было бы неплохо».

До речі, риторика Єгора Устинова не змінюється роками: він часто говорить про те, що ніхто і тисячної частки не робить того, що здійснюють певні персоналії, любить ображати проукраїнських активістів, називаючи їх крикунами. І саме його кандидат у Президенти має неймовірну підтримку на Херсонщині.

Довіреною особою Бойка Устинов є за 184-м округом. Вочевидь, саме на цьому окрузі херсонський депутат планує за півроку балотуватись до Верховної ради України, адже свого часу очолював Скадовську районну раду, яка розташована в межах даного округу. Цікаво, цей факт також здивує херсонців?

Політичні вподобання херсонців

Результати першого туру виборів на Херсонщині чудово продемонстрували вподобання мешканців регіону. Вони не підтримують чинного Президента (він лише третій, а в одному з округів – четвертий) і вочевидь воліють змін: хтось – радикальних (електорат Володимира Зеленського), хтось – повернення в минуле (електорат Юрія Бойка). Ставлення херсонців не змінилось від того, що Юрій Бойко напередодні виборів відвідав Росію. Якщо вірити даним рейтингів і порівняти з результатами виборів — 10,4% проти фактичних 11,67%, то стає зрозумілим, що візит до Росії навіть чиїсь уподобання укріпив.

Херсонщина ігнорує заклики кандидатів про обіцянки повернення Криму. Якщо відверто, то кандидати не дуже активно і говорять про деокупацію: у програмі Юрія Бойка – жодного слова про Крим, хоча в публічній риториці намагання повернути півострів є.

Перший тур виборів виявився важким випробуванням і для херсонської влади: 1) звільнились голова Херсонської ОДА та його заступник (відповідно Андрій Гордєєв та Євген Рищук, обидва – представники “Блоку Петра Порошенка”); Херсонський міський голова Володимир Миколаєнко скасовує заплановане на 29 березня пленарне засідання сесії Херсонської міської ради без пояснення причин. До нинішнього часу сесія так і не відбулась, а за непідтвердженими даними раніше 21 квітня і не відбудеться. Отже, херсонська влада не відчуває впевненості, хоча всі зазначені її представники прийшли на хвилі Революції Гідності і прагнули змін. Принаймні декламували такі прагнення.

Як голосували мешканці Криму

Для кримчан нинішні вибори – перші президентські вибори з часів повної окупації Росією. Усього 4419 мешканців тимчасово окупованого Криму змінили місце голосування у першому турі, з них 340 осіб голосували на Херсонщині. Хтось може сказати, що це не так і багато порівняно із майже двомільйонним Кримом (станом на 2013-й рік), але кожен із цих кримчан по-своєму вчинив героїчний вчинок:

1. Принаймні два рази необхідно було приїхати до материкової України: перший раз – змінити місце голосування, другий – проголосувати.
2. Витрати на дорогу становили від 1000 грн. на одну особу за одну подорож. Отже, щонайменше 2000 грн. на особу в цілому.
3. Дорога з Криму вкрай рідко давалась мешканцям півострова одним видом транспорту: чимало кримчан їхали з пересадками (до адмінкордону і після).

Виснажливе і дороге голосування для кримчан – це їхня жага до повернення в Україну не лише за географічним принципом, а й за фактом. Ми не можемо розголошувати дані кримчан заради їхньої ж безпеки, але можемо надати ключові меседжі, які вони не приховували:

1. Зміна місця голосування та сам факт голосування – майже без проблем та затримок.
2. На дільницях не викликав подиву факт голосування кримчанами, навіть навпаки: на деяких дільницях члени комісій дякували за те, що кримчани наважились приїхати (зафіксовано в Херсоні та в Олешках).
3. Кримчани не підтримували кандидатів, які в публічній риториці розмовляють російською.
4. Всі опитані кримчани збираються голосувати і в другому турі виборів. Дуже переймаються мешканці півострову тим, що час на зміну місця реєстрації обмежений, і радіють тому факту, що відділи Держреєстру працювали 13 – 14 квітня (субота – неділя). Для тих, хто хоче змінити місце голосування, знову доведеться принаймні двічі їхати до материкової України.

Наразі місце голосування змінили вже 4143 кримчан, з них 379 проголосують у Херсонській області.

З яким настроєм Херсонщина іде до другого туру

Результати першого туру здивували і самих херсонців. У соціальних мережах розгорілись дебати і сварки, а дві окружні виборчі комісії (№182 та №183) оголосили про те, що дільничні виборчі комісії не укомплектовані: на початок діяльності ОВК не вистачало до 500 осіб-членів ДВК (!). Наразі за нашою інформацією станом на 16 квітня ОВК 183 іще проводила переговори, ОВК 182 у неділю 14 квітня доукомплектацію провела. За інформацією спостерігачів, схожі проблеми – на всіх ОВК Херсонщини.

В цілому, Херсонщина, як і будь-який інший регіон, а тим більше, розташований поблизу лінії окупації, має суперечливі погляди. У нас дуже багато тих, хто “втомився від війни”, а покоління тих, хто у 2014-му ще був молодший за 18 і не голосував, але вже голосує у 2019-му, виявляє активну громадянську позицію… у підтримці російськомовних кандидатів. Також помічено, що настрої щодо Криму у цього ж покоління скоріш байдужі, аніж чітко проукраїнські. Хоча і не проросійські – це вселяє надію.