Цвітіння амброзії – нагальна проблема для Херсона. Минулоріч чимало людей постраждали від жахливих наслідків цвітіння цієї рослини у вигляді алергії. На засідання виконкому Херсонської міської ради винесено проект рішення Про погодження проекту рішення міської ради «Про затвердження міської цільової програми боротьби з карантинними бур’янами на території міста Херсона на 2017 рік. Розглянемо її більш детально.

Ініціатором розробки програми є Департамент житлово-комунального господарства міської ради. Він же – розробник програми і відповідальний її виконавець. Учасниками програми є Виконавчий комітет міської ради,  сільських та селищних рад, підприємства, організації, установи усіх форм власності на території міста, Департамент житлово-комунального господарства міської ради. Бюджет програми на 2017-й рік орієнтовно складає 4465, 195 тис. грн. з міського бюджету. Підставою для розробки програми є Розпорядження міського голови від 26.10.2016 №710-р «Про створення робочої групи з формування засад проекту міської цільової програми боротьби з карантинними бур’янами на території міста Херсоні на 2017 рік».  Херсонці і гості міста вже не перший рік поспіль страждають на алергію від цвітіння амброзії, проте щороку витрачаються численні кошти на її знищення. Для того, щоб контроль був більш прозорим, розглянемо наступну програму.

Мета Програми: зменшення площі ураження амброзією полинолистою на території міста.

Завдання Програми:

• проаналізувати сучасний фітосанітарний стан міста та спрогнозувати його зміни на майбутнє;
• проаналізувати заходи, виконані у 2016 році для боротьби з карантинними бур’янами у місті та надати оцінку їх ефективності;
• визначити основні проблеми та перешкоди у сфері боротьби з карантинними бур’янами на території міста;
• визначити шляхи розв’язання проблем, що постають при боротьбі з карантинними бур’янами у місті
• організувати органи виконавчої влади, організації, підприємства та установи різних форм власності на території міста на виконання заходів боротьби з амброзією
• привернути увагу населення та громадськості до проблем, пов’язаних із засміченням земель карантинним бур’яном;
• затвердити карантинні заходи по ліквідації карантинного бур’яну амброзії полинолистої у населених, у полях сівозміни, на узбіччях доріг тощо.

Сучасний фітосанітарний стан міста та прогноз його зміни на майбутнє

Вогнища карантинних бур’янів розповсюджені по території міста нерівномірно: трапляються як досить значні площі уражених земельних ділянок, так і поодинокі вкраплення бур’янів серед інших рослинних культур.

За матеріалами огляду поширення регульованих шкідливих організмів
на території м. Херсона, проведеного Державною фітосанітарною інспекцією
у Херсонській області у 2015 році, загальна площа територій, уражених амброзією полинолистою, становить 1357 га. (до площі уражених територій включено площу підприємств різної форми власності), що складає 20% площі міста.

Загальна територія міста складає 6520 га, з них 1679, 5 – селітебна
зона. Площа зелених зон у сфері відповідальності комунальних служб складає 173,9 га.

Протягом вегетаційного періоду амброзії полинолистої до виконавчих органів міської ради щорічно надходять численні звернення громадян міста щодо заростей бур’яну, наявні звернення від людей, що страждають
на алергічні захворювання, викликані пилком рослини в період її цвітіння.

Проте, амброзія полинолиста є не єдиним шкодочинним алергеном,
як прийнято вважати. Власне, клініка алергічних захворювань є однаковою при впливі пилку досить широкого кола рослин.

Єдиним методом боротьби з карантинними бур’янами на території міста на сьогодні є механічне скошування травостою. Такий підхід не вирішує існуючу проблему повністю та не сприяє суттєвому поліпшенню фітосанітарного стану міста, у зв’язку із чим прогнозувати зрушення до позитивних змін у ситуації щодо поширення карантинних бур’янів на території міста на сьогодні не можливо.

Аналіз заходів, виконаних у 2016 році для боротьби з карантинними бур’янами у місті та оцінки їх ефективності

Заходи, що виконувались у 2016 році для ліквідації амброзії полинолистої, умовно можна розділити на організаційні, інспекційні та ліквідаційні.

Серед організаційних заходів виконані наступні:

1. Міським головою видано розпорядження від 16.06.2016 № 393-р «Про заходи щодо боротьби з амброзією полинолистою на території міста Херсона», яким визначено заходи щодо локалізації та ліквідації амброзії полинолистої на території міста.
2. Виконавчими комітетами районних у м. Херсоні рад поінформовано керівників органів самоорганізації населення (ОСН), об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), житлово-будівельних кооперативів, відомчих будинків з питання виконання заходів із ліквідації бур’янів у секторі приватної забудови та на земельних ділянках, прилеглих до приватних домоволодінь, на прибудинкових, міжбудинкових та внутрішньодворових територіях, як у телефонному режимі, так і на нарадах, із проханням провести з мешканцями кварталів та багатоповерхових будинків роз’яснювальну роботу із вищезазначеного питання.
3. На підприємства, в установи, організації різних форм власності виконавчими комітетами районних у м. Херсоні рад направлялися телефонограми та листи з проханням вжити заходів щодо своєчасного догляду за газонами та зеленою зоною, знищення бур’янів на власних, орендованих та прилеглих територіях.

Серед інспекційних заходів виконувалися заходи контролю.

Виконавчими комітетами районних у місті рад, спільно з головами ОСН, поліцією (дільничними інспекторами) здійснювалися рейди із виявлення випадків порушення санітарного стану району в секторі приватної забудови, виявлення забруднених ділянок та вживалися відповідні заходи.

Головами квартальних комітетів проводилися індивідуальні бесіди з власниками домоволодінь, надаювалися попередження щодо своєчасної ліквідації амброзії полинолистої.

Відповідно до пунктів 3.4 та 4.5 Положення про Інспекцію з контролю
за благоустроєм та санітарним станом м. Херсона (далі – Інспекція), затвердженого рішенням міської ради від 28.11.2014 №1589, до основних функцій Інспекції належить ведення профілактичної роботи щодо порушень законодавства у сфері благоустрою.

Так, на виконання своїх функціональних обов’язків стосовно своєчасного забезпечення знищення бур’янів та скошування газонів на прилеглих територіях Інспекцією здійснено 221 перевірку. У відповідності до пункту 9.3 Правил благоустрою території, забезпечення чистоти і порядку в м. Херсоні (далі – Правила), суб’єктами господарювання, в яких встановлено порушення пункту 4.3.3 Правил, надано 220 приписів, що є обов’язковими для виконання.

Безпосередньо заходи з ліквідації бур’янів на території міста здійснюються упродовж вегетаційного періоду, головним чином, у вигляді їхнього скошування. При покосі трави на зелених зонах знищуються і карантинні бур’яни.

Такий спосіб боротьби з карантинними бур’янами у місті використовувався протягом багатьох років. Основними недоліками у цій системі є використання покосу зелених зон як єдиного і основного методу боротьби з амброзією призводить до виростання додаткових пагонів.

Основні проблеми та перешкоди у сфері боротьби з карантинними бур’янами на території міста

Зелені зони міста, на яких фіксуються вогнища карантинних бур’янів, умовно можна розмежувати на три групи відповідальності.

1. Зелені зони загального призначення (перша зелена зона уздовж вулиць, парки, сквери, площі, бульвари).

Зона відповідальності – управління комунального господарства ДЖКГ.

Боротьба з амброзією на цих територіях у 2016 році проводилась шляхом залучення департаментом житлово-комунального господарства міської ради на договірних засадах організацій та підприємств.

Серед заходів, які відносяться до заходів боротьби з бур’янами, переліком видів робіт, що виконувалися цими організаціями та підприємствами, передбачався лише покіс зелених зон. Окремого виду робіт щодо прополювання бур’янів договірними зобов’язаннями не передбачалося.

2. Прибудинкові території багатоквартирних житлових будинків.

Зона відповідальності – управління житлового господарства (житлово-експлуатаційні кооперативи), виконавчі комітети районних у місті Херсоні рад (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків).

3. Території, що перебувають у власності, оренді або на іншому праві користування та прилеглі до них

Зона відповідальності – виконавчі комітети районних у місті Херсоні рад (території організацій, установ та прилеглі до них, території, що перебувають у приватній власності, оренді або інше право користування).

Проблеми, що постають у другій і третій групі відповідальності, по-перше, полягають у відсутності чіткого уявлення відповідальними за території особами щодо меж, які входять до експлікації їхнього утримання. Внаслідок цього відповідними ОСББ, ЖЕК’ами та організаціями не здійснюється прибирання закріплених за ними ділянок, оскільки вважають, що це не їх зона відповідальності.

Проте, окрім прилеглих та прибудинкових територій на практиці часто зустрічаються великі забур’янені площі безхазяйних територій, результативних дій щодо яких майже не здійснювалось. Трапляються приватні занедбані домоволодіння, власників яких не можливо знайти тощо.

По-друге, так само не ведеться окрема робота з видалення бур’янів, частіше за все під цими роботами знову розуміють скошування зелених зон.

Серед інших перешкод варто відзначити відсутність чіткого розуміння шкідника – амброзії полинолистої, з яким організовується боротьба.

Амброзія полинолиста не тоне в воді, що сприяє поширенню даного виду дощовою та поливною водою. Проростає краще в пухкому ґрунті. Поява сходів в квітні-травні, цвітіння – в липні-жовтні, плоди достигають у вересні – листопаді. Амброзії полинолистій властива висока регенераційна здатність. Для розвитку амброзія потребує багато вологи, що майже вдвоє перевищує потребу її для культурних злаків.

Рослина має ряд біологічних особливостей, що дають їй змогу швидко поширюватися. Серед яких особливо варто звертати увагу на її потужну кореневу систему та високу здатність до відростання після скошування.

Отже, стисло основні проблеми та перешкоди у сфері боротьби
з карантинними бур’янами на території міста можна описати як наступні:

1. Відсутність у планах робіт ДЖКГ та у переліку видів робіт
   за договірними зобов’язаннями з підприємствами та організаціями окремого виду робіт з ліквідації бур’янів (прополювання)
2. Відсутність окремого фінансування з міського бюджету на заходи боротьби з карантинними бур’янами.
3. Неврегульованість відповідальності за утримання безхазяйних територій.

Шляхи розв’язання проблем, що постають при боротьбі з карантинними бур’янами у місті

Існують 4 основні методи боротьби з амброзією полинолистою, які є однаковими як для сільськогосподарських угідь, так і для земель селітебного призначення.

Карантинні заходи

Їх особливість полягає у недопущенні перенесення бур’яну з ураженої ділянки на інші території. Не можна засіювати насіння сільськогосподарських культур, що заражені пилком амброзії.

Агротехнічні заходи (культивація, боронування, сівозміни, ручне прополювання).

Агротехнічні методи боротьби спрямовані на недопущення повторного забруднення ґрунтів насінням. При оранці на глибину 10-12 см запас насінин амброзії у верхньому шарі знижується на 68%, при глибині обробітку 12-22 см – на 42, а при 25-27 см – всього на 24%. Іншими словами, у глибоких шарах більше насінин при глибокій оранці.

На глибині вище 10 см насінини амброзії полинолистої переходить у стан вторинного спокою та можуть лежати зберігаючи життєздатність багато років.

Тому, для попередження збільшення потенціальної засміченості ґрунту насінними зачатками, на засмічених площах слід уникати глибокої оранки.

Оранка вогнищ лише ускладнює становище, оскільки у проораному ґрунті за певної вологості насіння бур’яну в 1,5-2 рази краще проростають, аніж у ґрунті з висоткою щільністю та поганою аерацією. Крім того, бур’ян розвиває більш пишну масу та продукує кількість насінин на одиницю площі у 10 разів більше аніж на ущільненому ґрунті.

Скошування також є малоефективним заходом, оскільки амброзія полинолиста швидко зростає, а якщо не проводити скошування регулярно до глибокої осені, вона знову продукує насінини та засмічує грунт. Окрім того, скошені та залишені залишки бур’яну можуть проявляти більш шкідливий алелопатичний вплив на трав’янисту рослинність, аніж збереження живого бур’яну.

Хімічні заходи

Хімічна боротьба на сільськогосподарських угіддях з амброзією ефективна лише на початку вегетації.

Тому, краще застосовувати хімічний метод боротьби у комплексі з агротехнічним.

Застосування пестицидів призводить до забруднення навколишнього середовища та завдає йому значної шкоди, може призводити до збіднення ґрунтів, отруєння птахів, мутагенні дії гербіцидів на рослини, тварин та людину.

Біологічні заходи

Біологічні методи боротьби з амброзією полягають у пригніченні амброзії багаторічними травосумішами, тобто на основі підбору культур з високою алелопатичною активність, що здатні пригнічувати бур’яни, а також інші прийоми з використанням аллелопатичних властивостей культурних рослин.

В умовах селітебних територій в межах населених пунктів застосування ефективних методів агротехнічного та хімічного контролю карантинних бур’янів є недоцільним та не може застосовуватися, оскільки їх застосування обумовлено використанням спецтехніки та може нашкодити здоров’ю мешканців.

Одним з оптимальних варіантів розв’язання цієї проблеми є залучення широкої громадськості на добровільних засадах та одночасне застосування комплексу заходів (агротехнічних, хімічних), створення штучних фітоценозів з багаторічних трав у вогнищах амброзії полинолистої. Даний варіант фітоценозного контролю заснований на здатності багаторічних трав пригнічувати ріст рослин амброзії до незначних розмірів.

В низинних місцях (береги річок, ставків) де не можливе застосування гербіцидів проводять залуження. Потім ці ділянки переважно використовують під пасовище, при цьому в складі травосуміші доцільно використовувати низькорослі злакові культури, а саме м’ятлик луговий, який більш стійкий до витоптування. Застосування цього варіанта розв’язання проблеми є більш економічно вигідним, тому що не потребує додаткових витрат на час вирощування багаторічних трав.

Недоцільно переорювати чи обробляти культиваторами закрайки полів та городів, схили та пониззя балок, особливо якщо вони зарослі багаторічною трав’янистою рослинністю. У випадку, коли на неорних угіддях зі зруйнованим трав’янистим покривом панують зарості амброзії, краще всього застосувати метод фітоценотичного контролю амброзії полинолистої. Метод рекомендовано в двох варіантах:

1. Висів багаторічних злаково-бобових травосумішок із трав, районованих для кожної конкретної зони (звичайно, після видалення рослинних решток бур’яну та обробітку ґрунту);
2. Пізнє скошування травостою амброзії (у період початку бутонізації, що співпадає із початком викидання волотей).

При цьому слід мати на увазі: багаторазове скошування неефективне, навіть шкідливе. Скошений у період активного росту бур’ян починає активно відростати, утворюючи до 20 розгалужених пагонів, що буквально лежать на землі. Наступне скошування їх уже не зачепить і вони здатні засмітити своїм насіння ґрунт часом ще більше, ніж нескошені рослини.

Проте, на території міста найпоширенішим та доступним методом боротьби із карантинними бур’янами є саме скошування. А висівання багаторічних рослин рекомендованих науковцями потребує окремої закупівлі насіння трав та передбачення такого виду послуг у підрядних організацій,
або придбання спеціалізованої техніки, а також послідуючого догляду (прополювання, підкорм, тощо) за висадженими травами.

У 2016 році до виконавчих органів міської ради надійшла пропозиція розглянути можливість застосування біологічного засобу органо-мінерального походження AlergoSTOPambrosia, який розроблений у відповідності до вимог Євросоюзу до біопрепаратів. Професорами Медичного Університету м. Запоріжжя, журналістами та науковими співробітниками підтверджені успішні проекти застосування цього біопрепарату на території України у паркових, прибудинкових територіях та уздовж доріг.

Спеціалістами відділу екології департаменту житлово-комунального господарства міської ради, спільно із представниками офіційного дистриб’ютора ТОВ «УКРСПЕЦ», проведено обприскування кущів амброзії біопрепаратом AlergoSTOPambrosia. Дійсно, вже через 10-15 хв. після обприскування зафіксовано характерне згортання листів карантинного бур’яну, а наступного дня підтверджено їх усихання. Через 3 дні після обприскування оброблені біопрепаратом кущі зафіксовано сухими та неспроможними до подальшого росту та розмноження.

Згідно з інструкцією по застосуванню препарату, на оброблення 1 гектару ураженої амброзією земельної ділянки необхідно 500 літрів нативного продукту.

Отже, для забезпечення збалансованих та комплексних заходів боротьби з амброзією полинолистою в найближчі роки пріоритетне значення буде надаватися:

• скошування рослин амброзії полинолистої перед цвітінням в період бутонізації;
• виривання рослин амброзії з корінням та їх знищення шляхом спалювання у спеціально призначених місцях або подрібнення з наступним захороненням решток у санітарних ямах з використанням часу чи вапна;
• знищення рослин амброзії на засмічених ділянках за допомогою біологічних засобів ограно-мінірального походження (AlergoSTOPambrosia та подібними до нього, за умови наявності відповідних дозволів органів охорони здоров’я та екології).

У зв’язку з розповсюдженням амброзії полинолистої, та з метою запобігання подальшого розповсюдження її на території міської ради необхідно дотримуватися таких вимог:

1. Суб’єктам господарювання, відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного добробуту» слід утримувати земельні ділянки та території в належному санітарному стані враховуючи рекомендації вкладені у Програмі.
2. Сільгосптоваровиробникам заборонити приймати та перевозити під карантинну рослинну продукцію без карантинних сертифікатів згідно із статтею 11 Закону України «Про карантин рослин».
3. Підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, громадянам, які перебувають на території Херсонської міської ради заборонити:

• вивозити на територію Херсонської міської ради, без карантинних сертифікатів насіннєве, продовольче, фуражне зерно та насіння технічних та інших культур;
• висівати засмічене карантинними бур’янами насіння сільськогосподарських культур;
• використовувати під карантинні ділянки для одержання насіннєвого матеріалу культурних та природних рослин;
• проводити міжгосподарський обмін засміченого насіннєвого матеріалу;
• використовувати для посіву насіння з полів тих господарств, де виявлені вогнища карантинних бур’янів;
• зберігати зерно, засмічене насінням карантинних бур’янів спільно з незасміченими партіями;
• використовувати на корм тваринам зерновідходи, які містять насіння карантинних
• бур’янів, без запарювання або подрібнення до часток розміром не більше 1 мм;
• залишати на узбіччях доріг та необроблених землях, навколо посівів, багаторічних насаджень та інших місць вогнища карантинних бур’янів;
• забезпечити широке висвітлення у засобах масової інформації надзвичайної небезпечності карантинних та алергічних бур’янів, необхідно проведення боротьби з ними.

Координація та контроль за ходом виконання програми

Виконавчі органи міської ради, сільських та селищної рад протягом періоду вегетації амброзії полинолистої щомісячно надають інформацію про обсяги боротьби та виділення коштів на її ліквідацію до департаменту житлово-комунального господарства міської ради за адресою: вул. Ярослава Мудрого (Радянська,) 45, тел.: 49 61 70

Контроль за виконання даної програми покласти на постійну комісію районної ради з питань агропромислової політики, охорони довкілля, земельних відносин та раз на рік заслуховувати  інформацію по її виконанню.

Євгенія Вірлич за матеріалами Офіційного сайту Херсонської міської ради.