630_360_1458142098-5411

Херсон: мова ворожнечі щодо Криму в онлайн-ресурсах органів місцевої влади

Мова ворожнечі щодо Криму проявляється не лише в незалежних онлайн-ресурсах, але і на сайтах органів місцевої влади. Здебільшого прояви мови ворожнечі у такому випадку стосуються браку інформації та помилкам у визначеннях («біженці» замість «переселенці» тощо). Але подібні помилки та брак інформації спричиняють інформаційний вакуум, за якого мешканці Херсонщини не знають про реалії життя в Криму, а кримчани не можуть отримати у повному обсязі інформації про наявні послуги.

Наприклад, офіційний сайт Генічеською міської ради майже не містить інформації про внутрішньо-переміщених осіб та корисної інформації для кримчан. За запитом «крим» є інформація про урочистості з нагоди вшанування пам’яті загиблих під час депортації 1944 року кримських татар у 2016 році. Більше актуальної інформації про Крим наразі немає. За запитами «переселенц» та «ВПО» немає інформації, актуальної для внутрішньо-переміщених осіб. При цьому, Генічеськ знаходиться у безпосередній близькості до КППВ «Чонгар». Отже, мешканці міста не мають змоги знати з офіційних джерел про події у сусідньому Криму, а кримчани – отримати необхідну для них інформацію. Більше інформації містить сайт Генічеської РДА, проте також вкрай важко віднайти необхідну оперативну інформацію.

Каланчацька об’єднана територіальна громада щойно створена, тому сайт, вочевидь, знаходиться у стадії розробки. На ньому важко знайти необхідну для кримчан та ВПО інформацію.

На сайті Чаплинської РДА міститься вже більше інформації: є окремі виділені на сайті банери про заходи, присвячені тій чи іншій події, пов’язаній із Кримом.

На сайті Скадовської міської ради також є необхідна для кримчан інформація. Вона носить здебільшого характер новин, які не містять ознак мови ворожнечі, проте виходять рідко.

На сайті Херсонської міської ради міститься доволі багато інформації про Крим та оперативної інформації для кримчан. Але певні статті носять ознаки мови ворожнечі у розділі невірного застосування термінів. Наприклад, стаття з прямою мовою міського голови з черговою помилкою «біженці» замість «переселенці», хоча сама стаття має заголовок із вірною термінологією.

Миколаенко

За запитом «переселенц» можна віднайти чимало потрібної інформації, проте немає посилань чи банерів для швидкого переходу. Банер же, на якому розміщено лозунг «Крим – це Україна» переадресовує на головну сторінку офіційного сайту, тобто туди, де і розміщений.

крим це україна

На сайті Херсонської обласної ради інформацію про Крим можна віднайти або за відповідними запитами у пошуковому рядку, або за посиланням на сайт Представництва Президента України в АР Крим. Однак, в розділі «корисні посилання» немає жодного банеру-посилання для швидкого переходу до новин або статей, які стосуються мешканців Криму чи ВПО. Це є яскравою ознакою мови ворожнечі: зникнення Криму з інформаційного поля.

Іще однією важливою подією на Херсонщині, яка сприяла появі мови ворожнечі з окупованим Кримом, стала реклама вступу абітурієнтів з Криму до українських ВНЗ без ЗНО.

без ЗНО

Саме це оголошення викликало шквал обурення з боку мешканців материкової України. Риторика тверджень: «Чому моя дитина має мучитись, нервувати та готуватись до ЗНО із незрозумілим поки результатом, а діти з окупованого Криму вступають без ЗНО?» Іще гіршою була реакція накшталт «самі Крим здали – тепер їм іще безкоштовно і без ЗНО?» Здавалося б, безневинне зображення стало причиною посіяної ворожнечі. Проблема була лише в тому, що попередньо не було проведено роз’яснювальної кампанії щодо особливостей вступу абітурієнтів із Криму. Після спалаху ворожого ставлення з боку мешканців материкової України чиновники від ХОДА провели роз’яснення в інформаційному полі. Проте, подібний випадок був і не повинен повторитись. Навіть найкраща та найбільш гуманна державна кампанія може зіпсуватись невдалим застосуванням безневинних словосполучень без попередніх пояснень.

инфографика

Підбиваючи підсумки застосування мови ворожнечі онлайн-ресурсами органів місцевого самоврядування, варто зазначити наступне:

  1. Застосування мови ворожнечі характеризується браком інформації: на певних сайтах актуальна інформація для кримчан відсутня, хоча населений пункт знаходиться дуже близько до тимчасово окупованого півострова.
  2. На офіційних сайтах бракує інформації, яку б можна було отримати оперативно: немає банерів швидкого переходу.
  3. Несистематичне розміщення інформації для кримчан на всіх зазначених сайтах органів місцевого самоврядування: інформація оновлюється хаотично.
  4. Доволі багато на сайтах, де проводився аналіз, інформації стосовно отримання субсидій, безкоштовної правової допомоги та допомоги родинам воїнів АТО. Проте інформації для ВПО бракує – зокрема важко віднайти структуровану правову базу.

Подолання зазначених ознак мови ворожнечі призведе до поліпшення стосунків між кримчанами та мешканцями материкової України, а згодом – наблизить півострів до деокупації.

Цю статтю підготовлено в рамках ініціативи «Мова ворожнечі» в українських ЗМІ: ідентифікація та протидія», яка впроваджується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Зміст публікації являється відповідальністю виключно автора.

КВУ Kiew_ukra_o_c HR

Please like & share:
Крим
мова ворожнечі
сайт херсонської міської ради