Не спішіть оплакувати Настю, або Хто такі херсонські боти і кому вони служать

Нещодавно – 11 листопада – у найпопулярнішій херсонській Фейсбук-групі “Херсон днем и ночью” з’явився пост про смерть дівчини на ім’я Настя. Пост доволі докірливий: написаний так, щоб читачі відчули себе навіть трошки винним у тому, що були байдужими до її трагедії.

 1Під постом понад 60 “сумних лайків” і співчутливих коментарів.  Це не дивно, адже пости про смерть завжди викликають співчуття, а тут ще й дитина, що залишилася сиротою, і байдужість оточуючих. Але давайте подивимось, ким була Nastya Get.

2

Ось її профіль у Фейсбуці: одне-єдине фото, жодної активності, жодної інформації, профіль створений за кілька днів до посту про її смерть. Дивно? Далі більше.
На фото – дівчина під ніком Clickflashwhirr, героїня фотопроекту британського фотографа Тімен Рапаті, який об’єднав близько 500 фото її різних образів в одному відео. І ось це фото на аватарці – одне з них.

Отже, Насті не існувало, точніше, вона була ботом – так називають аккаунти неіснуючих людей. А “вбили” її заради сумних смайликів і коментарів. Адже кожен новий коментар або реакція (лайк чи сумний смайлик) піднімають групу у стрічці підписаних на неї, а заразом – і у стрічці їхніх друзів. Відтак, групу побачить більше людей і аудиторія її швидше зростатиме.

А якщо ще й оплатити рекламу у Фейсбуці найбільш обговорюваних дописів, можна дуже швидко зібрати кілька тисяч чи й десятків тисяч учасників групи.

Для чого? Локальні групи у Фейсбуці сьогодні часто виконують функцію місцевого медіа – там поширюють і обговорюють новини і проблеми міста. Потреби можуть бути різними. Можна розкручувати певні теми, просувати погляди і цінності, впливати на громадську думку – роздувати або замовчувати певні процеси. Це особливо зручно, якщо мати в розпорядженні десятки (сотні, тисячі?) ботів, які будуть гнути певну лінію.

Власне, подібні маніпуляції у соцмережах та їхній вплив на громадську думку та реальне життя суспільства – проблема світового масштабу, яка актуальна і для великих країн (де, наприклад, обирають президентом Дональда Трампа), і для маленьких міст, де намагаються маніпулювати місцевими новинами і проблемами.

Більше за всіх треба – купуй тролейбус

Давайте згадаємо, як обговорювалося подорожчання проїзду в громадському транспорті Херсона. Історія почалась іще 2016-го року, коли без жодного обгрунтування перевізники хотіли підняти вартість з 3 грн. до 4 грн. Війною та протистоянням, робочими групами і навіть образами перевізників громадськість тримала оборону 9 місяців. Але зрештою вартість проїзду підвищили без жодних гарантій (комфортного перевезення, облаштування GPS-трекерами, стабільної роботи після 20.00 тощо). А через рік іще раз підвищили – вже до 6 грн.

Тему активно обговорювали у групі “Транспорт Херсона”, де понад 4 тис. учасників. Створили її саме під час “баталій за три гривні”. Група миттєво наповнювалась новими учасниками – в тому числі ботами. Навіщо?

Розберемо на прикладі. Ось адміністратор групи створює допис із текстом: “Только что пустой #473 по маршруту 8 проехал остановку “Мира” по направлению на посёлок без погрузки пассажиров”. У коментарі з’являється Віктор Андрусський із коментарем:

3

Явно агресивний коментар. Переходимо за посиланням на його профіль і бачимо: жодних більше особистих фото, жодних дописів, небагато друзів, агресивні коментарі на певну тему (часто помітно, як однакова теза синхронно озвучується у коментарях від різних аккаунтів).

Віктор Андрусський більше схожий на бота, якого використовують для дискредитації активістів,  які намагалися поліпшити стан громадського транспорту у Херсоні.
4

Які ж вони – основні ознаки бота?

5

Хто є хто в херсонській карті ботів

Херсонські боти зазвичай мають усі класичні ознаки ботів – нічого нового. Познайомимось із найяскравішими персонажами?

Евгения Литвинова. На перший погляд – ніби звичайний профіль звичайної людини. Але придивимось уважніше: на сторінці чимало агресивних постів про нинішнього міського голову Херсона та його оточення. Чимало її постів на цю тему і в групі “Херсон без Миколаенко” . Фото профіля запозичене з фотостоку, жодних інших – “живих” фото немає.

Василий Котофеев. Нерідко бере участь у жвавих дискусіях щодо важливих для Херсона тем. Здебільшого “топить” у бік міської влади, тому, ймовірно, акаунт веде хтось із прихильників або наближених людей. Жодних особистих фото. Фото профілю – не його, автор і сам цього не приховує у коментарях.

Дмитрий Лазарь. Цікавий акаунт. Скоріш за все, журналіст або блогер, про що може свідчити новорічне привітання від журналу “Наш Херсон” на його сторінці. Щоправда, сайту видання немає – усі посилання ведуть на сторінку Дмитра Лазаря у Фейсбук. Є ресурс “Наш Херсон. Історична мапа міста”, але це не інтернет-видання. Дмитрий Лазарь зазвичай критикує діяльність влади в Херсоні та в Україні в цілому.

Профіль Виктора Иванова – це дуже мала кількість постів. Здебільшого привітання з днем народження. Найбільшу активність цей користувач проявляє в обговореннях суспільних тем, здебільшого – на боці прихильників “русского мира”. Його акаунт асоціюють із особою Віктора Текутьєва – мовчазного супутника відомого в Херсоні учасника громадських заворушень Кирила Стремоусова. Така асоціація виникла через те, що з’являється Віктор Іванов здебільшого в обговореннях, пов’язаних із діяльністю Кирила Стремоусова, одразу ж після гучних подій, пов’язаних із Кирилом, та час від часу провокує у коментарях: словесні провокації здебільшого спрямовані на користь Стремоусова.

А от користувача Назара Белого, який нещодавно став активно коментувати події в Херсоні, одразу ж стали приписувати вже згаданому вище Кирилу Стремоусову – нині голові місцевої організації соціалістичної партії в Херсоні. Така асоціація виникає через риторику Назара Белого: він активно хвалить Кирила Стремоусова та його дії. Іноді навіть його мова стилістично нагадує самого Стремоусова.

Ирина Котова – бот, який активно виступає проти дій херсонської влади. При цьому, ідентифікувати важко: фото – з фотостоків, жодної інформації про життя, але активна позиція в коментарях проти чинної херсонської влади.

Свого часу яскраво увірвався у херсонський медіапростір бот Ірма Марьянчик. Вона активно  і не добираючи слів критикувала Катерину Гандзюк та інших відомих в Херсоні осіб, здебільшого наближених до влади, чим дуже приваблювала читачів.

Її аккаунт часто блокували через скарги на образливі та нецензурні пости,тому його активність значно знизилась: останній пост датовано 3-м січня 2018 року.

Мабуть один із найбільш загадкових херсонських ботів – це Гоша Бей. Короткі та влучні образливі висловлювання – це про нього. Російськомовний, гострослівний, рідко з’являється у коментарях, однак послідовно і щедро поливає словесним брудом чинну владу. Одного часу його приписували одному із херсонських депутатів. Однак, думки розійшлись, але вирують саме навколо персон депутатів міської ради.

Цікавим є бот Елена Новикова. Ознаки бота – наче за підручником. Ця особа першою (!) виклала оброблене відео, зняте під час побиття 10 липня 2018 року автора цього матеріалу (Євгенії Вірлич). Отже, скоріш за все, належить комусь із замовників або виконавців побиття. Судячи з того, що знімала відео Алиса Рувинская, то це цілком може бути її бот. До речі, сама Алиса Рувинская – несправжнє ім’я реальної людини: за ним ховається Тетяна Докучаєва, яку називають цивільною дружиною Антонівського селищного голови Ігоря Семенчева. Вона ж виконувала кілька підрядів для Антонівської селищної ради в якості підприємця, про що вийшло кілька публікацій у Херсоні.

Деякі боти йдуть далі і створюють свої сторінки, спрямовані на просування певної теми. Наприклад, Бізнес-асоціація “Два беляша”. Веде сторінку Лілія Якубсон (принаймні так зазначено у її профілі) – вона ж Lilu Dallas, вона ж Лілія Власова. Сторінка здебільшого поливає словесним брудом певних персон у Херсоні. Варто зазначити, що сама Лілія та її чоловік Олександр фігурують обвинуваченими у кількох кримінальних справах – здебільшого ці справи стосуються нападів на активістів та журналістів. Чим займається Лілія Якубсон і чим заробляє на життя, невідомо, але її “активність” щодо нападів та розбоїв можна бачити як на Фейсбук, так і в Єдиному реєстрі судових засідань.

6

 

Діяльність же спільноти “Два беляша” спрямована на дискредитацію активістів та інших відомих у Херсоні осіб, чия позиція не влаштовує особисто Лілію Якубсон та наближених до неї осіб. Можливо, сама Лілія відображає позицію певних місцевих політиків, із якими активно спілкується: Ірини Ценкер, Єгора Устинова тощо.

Звідки взялися боти?

Боти – віртуальні персонажі, яких раніше використовували у комп’ютерних іграх. Це такі частини комп’ютерних програм, які імітують діяльність партнерів або ворогів під час баталій та поєдинків. Розробники нагороджували ботів елементами штучного інтелекту, аби їх максимально сприймали як справжніх геймерів.

Боти у соціальних мережах теж схожі на справжніх людей.- це також свого роду цільові акаунти: вони створені із певною метою. Основні типи ботів у соцмережах за метою їх створення:

  1. Політичні боти – дуже розповсюджені у передвиборчий період. Або активно підтримують когось з політиків, або критикують (привіт “юлеботам” і “порохоботам”).
  2. Булінг-боти – створюються задля дискредитації певних осіб та здійснення на них психологічного тиску. Фонтанують образливими постами, погрозами і маніпуляціями в адресу обраної “мішені”. Часто використовуються проти активістів, журналістів.
  3. Резервні акаунти створюють активні учасники фейсбук-баталій – на випадок, якщо основний аккаунт забанять на певний період (а це може статися за скаргою на ваші пости чи коментарі). Нерідко можна помітити, як люди у своїх постах помічають (тегають) начебто самих себе – це резервний акаунт. В разі бану стрічки Фейсбук будуть однаковими. Так, наприклад, херсонські журналісти Владислав Гладкий і Тарас Бузак, громадська діячка Оксана Погомій, депутати Дініс Бердник та Олег Черненко і багато інших відомих людей мають по два однакових акаунти.

Також резервні акаунти створюються з метою власного захисту. Особливо це актуально наразі в Україні, де триває війна та окупація: резервні акаунти врятовують від розкриття. Таким чином, наприклад, людина може повідомляти про події в окупованому регіоні. Напевне багато хто знає такого блогера, як Крымский бандеровец.

  1. Комерційні боти займаються розкруткою певного бренду/бізнесу або ж використовуються для тестування сторінки.

Булінг-боти

Булінг – це одне з найбільш поширених “завдань” діяльності ботів. Ви вже бачили в описах, як діють булінг-боти. Їхня основна задача – дискредитувати, натиснути там, де боляче, змусити істерити і, як наслідок, або піти з обговорення у сльозах, або спровокувати на викладення якоїсь інформації.

Політичні боти та булінг-боти – особливо небезпечна “каста” ботів. Здебільшого вони працюють на певних людей і отримують гроші за свою роботу. Непогано було обіграно стиль спілкування таких ботів (щоправда, їх там називали тролями – у даному випадку це дуже схожі категорії) в одному з культових мультфільмів про Масяню. Типова поведінка таких ботів – це дискредитація. Вона може висловлюватись як в окремих дописах, коментарях, так і в дискредитаційному діалозі.

Порада психолога: “Не годуйте тролів і ботів”

У мережі Інтернет неодноразово з’являлись заклики “не годувати ботів” або “не годувати тролів”. Психолог Ольга Цілинко підтверджує поширену тезу “не годувати тролів і ботів” і пояснює, чому це важливо:
– Якщо відчуваєте, що спілкуєтесь з провокатором, припиняйте діалог. Може здаватись, що він багато про вас знає, але це просто знання психології і маніпуляції. Будь-яку живу людину можна зачепити питаннями родини, зовнішності, особистого життя. На особистій сторінці у соцмережі не важко знайти, за які “ниточки” смикати.
Коли Ви бачите, як хтось агресивно коментує, або – навпаки – б’є на жалість, перевіряйте сторінку цієї людини. Вочевидь, маєте справу із професійним провокатором, а він цілком може приховуватись за ботом. Тому важливо завжди перевіряти, з ким спілкуєтесь: подивыться “вік” акаунту у Фейсбук, продивіться, чим живе сторінка.

На аккаунт з ознаками бота можна пожалітися у фейсбук (там є опція “несправжній аккаунт”), також його можна просто заблокувати.

Чим боти відрізняються від тролів?

Тролінг – це стиль комунікації, спрямований здебільшого на дискредитацію та висміювання певної персони, події тощо. Виглядає як звинувачення, маніпуляції, емоційні випади. В онлайні виникає ілюзія відсутності відповідальності за сказане, особливо, якщо сказане – від імені бот-аккаунта. Тому не будь-який троль є ботом – іноді люди роблять це зі своїх звичайних фейсбук-профілів (ну характер у них такий). Але часто боти створюються саме для тролінгу і системно відпрацьовують певні теми.

Боти на “світлій стороні”

Сервіс-боти – популярний сьогодні спосіб автоматизованої комунікації з клієнтами, що приходить на зміну кол-центрам. Це програми, що імітують персоналізоване спілкування (відповідають стандартними фразами) та виконують певні задачі. Наприклад, у месенджері Телеграм є Railwaybot, який повідомляє про наявність квитків на певний запит. Є боти, що шукають інформацію у відкритих джерелах за стандартними запитами. Їх широко використовують у журналістиці даних, у розслідуваннях та аналітиці: вводяться певні дані контрагента (код за ЄДРПОУ, прізвище тощо), а програма самостійно шукає дані, які відповідають запиту.

Автор: Євгенія Вірлич

дисклеймер рестарт

Please like & share: