Третя річниця початку розстрілів на Майдані

22 січня в історії України вкарбувалось не лише Днем Соборності, але й початком жахливих розстрілів на Майдані – під час Революції Гідності. Саме ці перші вбивства вранці 22 січня називають передвісниками війни та окупації.

Ранок 22 січня 2014 року видався не просто сумним, а трагічним, страшним і кривавим. Нічні сутички завершились смертями трьох активістів Революції Гідності: Сергія Нігояна, Михайла Жизнєвського та Юрія Вербицького. До речі, Михайло лише чотирьох днів не дожив до свого 26-го дня народження. Тодішній шок передати важко: перша кров революційних протистоянь виявилась першою і за всі роки незалежності України кров’ю, пролитою під час мітингів. Кривавий світанок Дня Соборності 2014 року назавжди лишиться в історії України як початок кривавих протистоянь на Майдані, які завершаться масовим розстрілом Героїв 18 – 20 лютого, окупацією Криму і війною на Сході України. Справжню хронологію подій 21 – 22 січня 2014 року можна прочитати у блозі журналіста ВВС Віталія Червоненка. І хоча початком кривавих протистоянь вважають саме ніч проти 22 січня 2014 року, першою жертвою став Павло Мазуренко, який помер 22 грудня 2013 року після жахливого побиття – рівно місяцем раніше перших вбитих кулями.

Сергій Нігоян дуже багатьом запам’ятався завдяки неперевершено чутливому виконанню уривку з поеми “Кавказ” Тараса Шевченка. А улюблена пісня Михайла Жизнєвського “Плине кача” стала символом прощання з Героями, які віддали своє життя за свободу України у протистояннях на Революції Гідності та під час неоголошеної війни. Юрій Вербицький помер жахливою і страшною смертю після викрадення з лікарні і катувань.

Вічна пам’ять світлим Героям……..

Please like & share:
михайло жизнєвський
небесна сотня
плине кача
революція гідності
сергій нігоян
юрій вербицький