25 жовтня по всій Україні відбувалися місцеві вибори. У Херсоні на ранок 26 жовтня громадські організації провели прес-конференції, підбиваючи підсумки.

«Якщо говорити про попередні висновки, то ми можемо стверджувати про те, що вибори відбулися і на даний момент у нас немає особливих підстав визнавати їх недійсними. Хоча певні моменти і порушення, які супроводжували виборчий процес, ставлять під сумнів волевиявлення виборців по окремим дільницям, але ці незначні недотримання норм переважно не впливали на результат виборів», – висловив своє бачення місцевих виборів у місті Херсоні координатор довготермінового спостереження Громадської мережі ОПОРА у Херсонській області Максим Єлігулашвілі.

Якщо на попередніх місцевих виборах явка голосуючих становила 42%, то у цьому році в середньому у виборах взяли участь 36,6% людей, що внесені до списків виборців. За даними ЦВК, у рейтингу кількості тих, хто проголосував, наше місто було третім… знизу. Після тільки території Донецької і Луганської областей. Аналітики і експерти, які супроводжували увесь цей процес, наводять декілька факторів, що спричинили неявку – розчарування, незрозумілість самого процесу голосування тощо. Ця низька явка є свідченням того, що виборці не вірять у процеси очищення влади і люстрації, не розглядають вибори, як інструмент, що може допомогти, вирішити ті чи інші питання у країні.

«Ми можемо вийти на вулиці, влаштувати протести, але коли постає практика легальних методів боротьби за краще майбутнє, виникає проблема – виборці у це не включаються! Це стосується громадського та політичного сектору. Акції прямої дії і протесту громада підтримує, а проведення системних моніторингів або подання позовів звернення до міліції чи прокуратури залишається без їх участі», – сказав Максим Єлігулашвілі.

Дільниці відвідували довгострокові та короткострокові спостерігачі, які фіксували доволі високі кількості бюлетенів, що визнавалися недійсними, причому у деяких випадках люди «літературно» описували своє ставлення щодо виборчого процесу, а траплялися і зовсім пусті бюлетені – виборці не могли розібратися у їх змісті і не скористувалися своїм правом на волевиявлення.

Так, на прес-конференції «Комітету виборців України» від імені громади виступив Павло Маслов: «Хотілось би, щоб бюлетені були більш зрозумілими. Для того, щоб дістатися до прізвища того, кого ти хочеш обрати, треба прочитати назву партії, їм’я її лідера, а вже потім меншим шрифтом дані кандидата. Ми ж голосуємо за місцевих кандидатів!»

Сам виборчий процес і його підготовча фаза проходили з порушенням низки міжнародних стандартів та належної практики організації і проведення виборчого процесу, серед яких: нестабільність та невизначеність виборчого законодавства щодо окремих важливих процедур, порушення принципу рівності умов для кандидатів та рівної ваги мандату в контексті виборчої системи, незабезпечення належного рівня захисту виборчих бюлетенів та порушень, що мали ознаки підкупу виборців.

Значною проблемою стало те, що працівники виборчих дільниць не знали Закон України «Про місцеві вибори» на належному рівні. Через постійні зміни у законодавстві щороку набирають іншу команду членів комісії, проте їх не завжди готують якісно – часто новачків навчають за правилами, які встановлює певна політична сила. Наприклад, як розповів Максим Єлігулашвілі, у середній ЗОШ №47, що розташована по вул. Філатова, один з кандидатів від «Блоку Петра Порошенка» влаштував скандал. Він вимагав, щоб міліція супроводжувала процедуру «голосування вдома», хоча у законодавстві такої норми немає. Тоді до ОПОРи почали телефонувати з міліції та з виборчої дільниці і просити, щоб кандидату роз’яснили цю норму.

На виборах зафіксовано спроби організації «каруселі» – випадки виносу бюлетеня, на що міліція завжди вчасно реагувала.

Доволі часто спостерігачі від політичних сил на виборчих дільницях не фіксують навіть дуже суттєві порушення і виступають на боці комісії, яка нерідко «грішить» у своїй роботі.

Чимало критичних ситуацій виникали навколо процесу виготовлення виборчих бюлетенів. Ряд проблем виник із тим, що обрані приватні або державні підприємства, що займаються поліграфічними послугами, надавали їх неякісно. На одній дільниці не вистачило 500 бюлетенів. На деяких із них не було проставлено номер виборчої дільниці та печатки виборчих комісій, заздалегідь підписані пусті бланки протоколів про підрахунок голосів. Траплялися випадки, коли на бюлетенях були помітки або ж вони заповнювалися олівцем. На деяких дільницях не нараховувалося виборчих скриньок необхідної якості та кількості.

Суттєвою проблемою стало те, що виборці не мали інформації про всі партії та кандидатів, що стало іще однією з причин неявки на голосування та поширення стихійної агітації.

Зафіксовано випадки недопущення офіційних спостерігачів на виборчу дільницю, декому забороняли фотографувати та знімати відеоролики. Найбільш показовим прикладом став інцидент, коли під час прямого ефіру голова ДВК №650637 почала виштовхувати оператора телеканалу «NewsOne», кореспондент Василь Келеберда поскаржився правоохоронцям, що йому перешкоджають, порушуючи права журналіста і тільки після цього знімальна група продовжила свою роботу.

Централізований адміністративний ресурс не мав системного впливу на виборчий процес в Україні, його масштаби були в рази меншими, ніж у ході виборів 2010 –го року.

Проте, фіксувалися випадки агітації у період тиші. Перш за все, це листівки, які поширювали по всьому місті та білборди. Були випадки, коли представники політичних сил підвозили людей на автомобілях до виборчих дільниць, а після голосування виборці поверталися до свого «таксі». Людям платили за голоси (від 50-ти до 200 грн.), роздавали продуктові набори. На мобільні телефони городян надходили SMS-повідомлення із закликом голосувати за того чи іншого кандидата. Проте, такої «телефонної» агітації було значно менше, ніж на минулих виборах, – зазначають спостерігачі. Траплялися спроби фотографувати бюлетені – часто «замовники» вимагають підтвердження того, що ви проголосували за конкретну політичну силу.

Максим Єлігулашвілі вказав також на недоліки, які виникали у роботі екзит-полів – часто опитували тих, хто тільки йшов на вибори, не цікавились, чи саме на цій дільниці голосував виборець, не дотримувалися встановленої технології – опитувати необхідно було кожного п’ятого. Він вирішив особисто взяти участь у 50-ти інтерв’ю, у яких скрізь робив ставку на Дарта Вейдера, і сказав, що екзит-поли викликали у нього скепсис. Крім того, багато опитувань були на замовлення тих чи інших політичних сил.

Окрім того, і ОПОРА, і КВУ ставлять досить високу оцінку роботі правоохоронних органів – вони оперативно реагували на усі випадки правопорушень, чого не можна сказати про городян. Так, вони телефонували, повідомляли про факти правопорушень, але не давали ніякого орієнтиру. Вся проблема у тому, що виборці не готові захищати себе та свою гідність.

«Значною проблемо стала нестача бензину на дві, а у сільській місцевості на три поїздки для транспортування бюлетенів. Видавався лише один талон на поїздку», – повідомив про ще один недолік у організації місцевих виборів голова Херсонської обласної організації «Комітет виборців України» (далі КВУ) Дементій Бєлий.

Також він наголосив на тому, що юні особи, яким тільки виповнилося 18 років, або ж жінки, які змінили прізвище, мають перевіряти наявність свого прізвища на Інтернет-сайті Державного реєстру виборців.

До речі, спостерігачі КВУ провели моніторинг маркованої політичної реклами на підтримку кандидатів на посаду міського голови в п’яти містах: Рівне, Херсон, Черкаси, Мукачеве та Тернопіль. Вони слідкують за рекламою у найбільш дорожчий для неї ефірний час («прайм-тайм» – з 19.00 до 22.00). Інформацію моніторингу порівняють із фінансовими звітами кандидатів щодо їх витрат і підтвердять чи спростують достовірність цих документів.

Тож, перший тур виборів та підрахунку голосів завершився. Як повідомив представник обласної організації Комітету виборців України Володимир Макуха, другому туру виборів міського голови у Херсоні бути. За результатами обробки 40% протоколів дільничних виборчкомів, лідирує діючий мер Херсона, самовисуванець Володимир Миколаєнко (27%).

За друге і третє місця борються екс-мер Володимир Сальдо від партії «Наш край» та представник ВО “Батьківщина” Владислав Мангер.

На виборах депутатів міської ради лідирують політичні партії “Блок Петра Порошенка” Солідарність” і “Опозиційний блок”.

За даними екзит-полів і паралельних підрахунків голосів, до міської ради можуть пройти сім чи вісім партій. Окрім вище зазначених, серед претендентів кандидати від “Нашого краю” (12%), “Самопомічі” (10%), “Батьківщини” (9%) і «УКРОПу» (7%). Бар’єр у 5% долають партії “Свобода” і Радикальна партія Ляшка.
Чекатимемо на офіційні результати виборів!

Альона Мовчан