Розраховуватись за борги херсонських комунальних підприємств коштом міського бюджету вже стає доброю традицією в Херсоні. Черговий проект рішення Херсонської міської ради спрямований на погашення доволі великої суми боргу саме комунального підприємства.

Йдеться про проект рішення “Про внесення змін до Програми розвитку міського пасажирського транспорту на 2018-2023 роки“, в якому передбачено 618,331 тис. грн. на фінансової підтримки КП “Херсонкомунтранссервіс”. У поясненні йдеться про те, що підприємство заборгувало Адміністрації річкових портів за угодами бербоут-чартера:

“Комунальне підприємство «Херсонський комунальний транспортний сервіс» заборгувало державному підприємству «Адміністрація річкових портів» за договорами бербоут-чартера за четвертий квартал 2018 року та за 2019 рік. Для надання комунальним підприємством якісних послуг з перевезення пасажирів на пасажирському річковому транспорті загального призначення в м. Херсоні та забезпечення проведення навігації річкового пасажирського транспорту 2019 року підприємству необхідно фінансова підтримка на погашення заборгованості за договорами бербоут-чартера. Необхідно внести зміни до додатку 2 Програми розвитку міського пасажирського транспорту на 2018-2023 роки, затвердженої рішенням міської ради від 22.12.2017 № 1110 (зі змінами), та збільшити обсяг фінансування у 2019 році”.

Довідка. За договором фрахтування судна без екіпажа (договір бербоут-чартера) судновласник зобов’язується за обумовлену плату (фрахт) надати фрахтувальнику в користування і у володіння на певний термін неукомплектоване екіпажем і не споряджене судно для перевезень вантажів, пасажирів або для інших цілей торгового мореплавання.

Таким чином, про борги комунального підприємства знову дізнаються лише з проекту рішення, в якому йдеться про погашення доволі значної суми. Питання щодо запобігання боргу чи інших способів його зменшення або й навіть уникнення не піднімались – принаймні публічно – жодного разу.

Сума 638 тис. грн. для міського бюджету – це капітальний ремонт даху школи або дитячого садка; або придбання 6 ігрових майданчиків; або проведення 2 повноцінних фестивалів, або іще низка корисних заходів чи придбань. Замість цього бюджет знову входить до фази “проїдання”, а не розвитку, а керівництво комунального підприємства жодним чином не пояснює, звідки і як утворився борг, які заходи запобігання здійснено.