Зовсім – ні. Як стверджують історики та краєзнавці, таку думку роками нав’язувала спочатку Російська імперія, а потім Радянський Союз. І, справді, на перший погляд історія Херсонщини, яку ми знаємо, тісно пов’язана з російською. Мабуть, кожному в місті відомі прізвища Потьомкіна та Суворова, багато вулиць названі на честь радянських діячів. Проте, зараз, коли суто проросійські сторінки історії Херсона відходять у минуле, варто звернутися до тих її епізодів, що були незаслужено забуті.

Саме таку думку озвучують до херсонської громади та міського голови місцеві дослідники. Під час проведення «круглого столу» на тему «Відновлення маловідомих сторінок історії національних громад Херсону» своє бачення того, яким чином це відбуватиметься, продемонстрували наші історики – краєзнавці: Олексій Паталах, Сергій Дьяченко, Дементій Бєлий.

«Кілька років тому нам стали нав’язувати діячів Російської імперії і виключно імперське бачення розвитку нашого міста, – зауважив останній, – Тому виникла ця ініціатива – щоб змінити підходи історичної свідомості. Щоб ми нарешті стали розповідати про Херсон, як про багатонаціональне місто. Він невід’ємно пов’язаний з християнською традицією, ми повинні постійно згадувати, що Херсон «народився» не на порожньому місці, у нас тут була територія Олешшя. Взагалі, Херсон виник на території Олександрівського шанцю, який будували запорозькі козаки. Ми, наприклад знаємо, що в Катериненському соборі похований Потьомкін, але не знаємо, що там завжди зберігалися священні книги та предмети Запорізької Січі».

За словами дослідників, на кожному етапі свого існування Херсон стверджував, що він – українське місто. Так, ще у 1917 році на підтримку України у місті відбулася багатотисячна демонстрація. З Херсоном тісно пов’язані імена Івана Карпенка-Карого, Миколи Саксаганського, Оксани Петрусенко, Миколи Чернявського, Миколи Куліша, братів Бурлюків та багатьох інших.

«Не варто забувати і про вклад у розвиток Херсону інших народів, – каже Дементій Бєлий, – до 1788 року в цивільному передмісті Херсона не було інших православних храмів, крім єдиного – грецького, служба в якому правилася грецькою мовою, Херсон також один із визначних центрів єврейської культури».

Серед пропозицій, що внесли науковці: встановлення меморіальних дошок, (перші 23 місця вже підготували – вони стосуються історії українського партизанського руху, почали підготовку і дошок, що пов’язані з діяльністю на Херсонщині представників інших національностей), розробити туристичні маршрути з історії національних громад Херсона, провести серйозне оновлення геральдики нашого міста та ін.

Підтримав краєзнавців і міський голова Володимир Миколаєнко: «Я думаю, російська частина історії нашого міста трохи перебільшена. Дійсно, наше місто багатонаціональне, у ньому мешкає біля 115 національностей. Нажаль, багато фактів, власне, української історії Херсона нам невідомі. Коли я кажу «українська», я не маю на увазі «етнічні українці», бо у нас дійсно живуть представники різних народів і всі вони вважають себе громадянами України. У цьому році ми навіть передбачили кошти на розвиток діаспор. Своєчасна ідея і дуже гарна ініціатива, щоб ми ці сторінки історії донесли до нашої громади, особливо до молоді та дітей», – сказав він.

Присутні на «круглому столі» історики, представники громадськості, ЗМІ та різноманітних структур, зокрема, туристичної, також приєдналися до обговорення ініціативи. Загальний же висновок, який можна зробити – шлях буде непростий, адже багато історичних споруд у місті потребують реконструкції, справжні події – відновлення, а сучасний розвиток цього шляху – вкладання коштів та доручення спеціалістів та нових технологій. Проте всі згодні у думці, що багатонаціональному, а не проросійському Херсону – бути.

Марія Біла