2015 рік для КП «Херсонелектротранс» ювілейний – підприємство створене 55 років тому. Втім, говорити про «голосні» здобутки та досягнення, які, зазвичай, згадують у ювілейні дні, нині навряд чи доречно. Сьогодні керівник КП «Херсонелектротранс» Олексій Рибак більше стурбований не святковими заходами, а масою проблем, що накопичилися на підприємстві.

Нині на комунальному підприємстві працюють 316 осіб. Щодо технічної складової, то зареєстровано 80 тролейбусів, середній вік яких 25 років, зношеність – 99,6%, довжина контактних електромереж – 98,4 км., зношеність – понад 80%.

Та все ж, щодня на маршрути виходить в середньому 40 машин – у робочі дні та 30 – у вихідні. І це один із позитивних результатів останнього року. До того у будні на лінію виходили не більше 30 тролейбусів. Інший момент зі знаком плюс – за рахунок скорочення кількості інженерно-технічних працівників та підготовки груп водіїв, а також  завдяки запрошенню на роботу тих, хто пішов з підприємства у важкі часи, кількісний склад водіїв вдалося довести майже до нормативів. Окрім того, за минулий рік власний дохід підприємства виріс на 15% і склав 3 млн. 532 тис. грн.

Утім, цей факт ніяк не вирішує проблему боргів. З початку 2011-го «Херсонелектротранс» почав накопичувати борги, передусім перед пенсійним фондом. І вже у липні того ж року рухомий склад опиняється під заставою, а у вересні майно підприємства арештовано.

«Усе майно нині під арештом, але наразі воно не відчужено, ми ним користуємося. Борги ми всіма силами намагаємося зменшувати, передусім по ЄСВ, але ситуація вкрай складна – при погашенні попередніх боргів податкова відразу нараховує пені і штрафи. Сьогодні загальний борг підприємства 11 млн. 400 тис., з них 8 мільйонів – «критичні», перед пенсійним фондом. У 2013 році існування підприємства було поставлено під загрозу – відкрили процедуру банкротства. Та, дякуючи депутатському корпусу, на початку 2014-го її було припинено. Підприємство отримало певний «перепочинок», який ми намагаємося використати у напрямку поліпшення ситуації», – говорить Олексій Рибак.

Але усі намагання, стверджує директор,  можуть виявитися марними, якщо не вирішити декілька важливих питань. Перше – збільшення пасажиропотоку. Й над цим на підприємстві працюють – у січні цього року доходи від перевезень склали 329 тис., тоді як у відповідному періоді 2014 – 191 тис.

Та знову ж, ці успіхи не будуть нічого варті без вирішення проблем, які потребують втручання зверху. Передусім, це погашення заборгованості та відновлення рухомого складу й мереж.

Також важким тягарем на фінансовому стані підприємства лежить нинішня система нарахування пільгових пенсій. Працівникам, які йдуть на заслужений відпочинок, не досягши пенсійного віку, до виповнення їм 60 років, підприємство має сплачувати пільгову пенсію з «власної кишені». Щоправда, зараз це питання і через міського голову, і через наших народних депутатів винесено на рівень Києва. Олексій Рибак сподівається, що його можна вирішити.

Ще одна серйозна проблема, що нависла над підприємством – Державний бюджет-2015 передбачає погашення коштів за пільгові перевезення лише до травня цього року. Враховуючи, що понад 80% пасажирів тролейбусів – пільговики, ситуація критична.

За словами Олексія Рибака, мер міста Володимир Миколаєнко пообіцяв підтримку «Херсонелектротрансу». Сподіваємося для цього є фінансові підстави.

Бо, якщо компенсації за пільговиків не буде, підприємству треба  з одного боку – нарощувати власні зусилля, з другого – оптимізувати міську мережу, а з третього – шукати фінансові компенсатори, які дозволили би втриматися на плаву і, можливо, через 3-4 роки вийти на самоокупність.

Ось такі прогнози і відповідно завдання. Чи будуть вони під силу і владі, і підприємству?

До слова: Як повідомили в управлінні транспорту, зв’язку та інфраструктури, Херсон – місто з самим низьким тарифом на перевезення електротранспортом. На фінансування міської програми розвитку електротранспорту у цьогорічному бюджеті передбачено 22 мільйони гривень.

Олена Рєзніченко