Громадський бюджет, або бюджет участі, у Херсоні впроваджується доволі довго і складно. Херсон став останнім обласним центром в Україні, який ухвалив Положення про громадський бюджет у серпні 2018 року. Між тим, спроби ухвалити його тривали з 2016 року — і ми цілком могли користуватись якісною європейською практикою участі громади у місцевому самоврядуванні вже два роки. Натомість перші спроби реалізації почались лише у 2019-му. Але краще пізно, аніж ніколи, вірно? Перші переможці і пропозиції втілення пролунали в останні дні вересня. Якими вони були, розкажемо далі.

Бюджет участі як важлива реформа місцевого самоврядування

Бюджет участі – це демократичний процес, який надає можливість кожному громадянину брати участь в розподілі коштів місцевого бюджету через створення проектів для покращення міста та/або голосування за них. Будь-який житель міста може подати проект, пов’язаний з покращенням життя в місті, взяти участь у конкурсі, перемогти в голосуванні і спостерігати за тим, як його проект реалізують в рамках бюджету.

Якщо коротко, то бюджет участі (громадський бюджет) дозволяє кожному мешканцю громади віком від 14 або 16 років (в залежності від того, як прописано у відповідному положенні) створити проект, спрямований на благо громади: фестиваль, ремонт об’єкту, встановлення важливих об’єктів, придбання для комунального закладу тощо. Далі за допомогою спеціально описаної процедури мешканці тієї самої громади голосують за проекти громадського бюджету — і проекти-переможці будуть профінансовані коштом бюджету. При цьому, автор не отримує матеріальних заохочень: кошти спрямовуються напряму виконавцю проекту у відповідності до Бюджетного кодексу. Тобто автор проекту фактично є волонтером, який отримує моральне та естетичне задоволення.

Що дає такий формат місцевому самоврядуванню? По-перше, за допомогою проектів громадського бюджету можна побачити реалії потреб громади. Якщо оцінити 77 поданих у 2019 році проектів бюджету участі у Херсоні, то це здебільшого інфраструктурні проекти, які включають ремонт або встановлення спортивних майданчиків у школах, придбання та виконання робіт у дитячих садках, кілька проектів загальної інфраструктури тощо. Малу частку складають “м’які проекти” – фестивалі. Серед переможців левова частка – проекти саме освітньої інфраструктури (ремонти, придбання, капітальні ремонти). Це яскраво демонструє потребу херсонців, перш за все, в облаштуванні закладів освіти.

Як тривало голосування: проблеми і шляхи подолання

Під час засідання координаційного комітету 26 вересня 2019 року було оголошено переможців, а також перебіг голосування. Отже, голосування за проекти бюджету участі тривало з 02 до 16 вересня – два тижні. В цей період містяни могли віддати голоси або на онлайн-платформі, або особисто — на території Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП, просп. Ушакова, 37). Статистика проектів – наступна:

1. За проекти віддано 17 057 голосів.
2. Переможцями стали 18 проектів на загальну суму 9 747 668 грн.
3. Серед переможців – 7 малих проектів на суму 1 156 142 грн. та 11 великих на суму 8 591 526 грн.
4. До голосування були допущені 73 проекти з поданих 77-ми.

Цілком передбачувано, голосування не обійшлось без певних проблем. По-перше, оскільки бюджет участі – це відносно нова ініціатива, то чимало містян не були обізнані, як саме голосувати. Українська практика доводить, що перший рік реалізації проектів дійсно складний: мешканцям громад необхідно звикнути до нового механізму – і тоді вони більш активно долучаться до голосування. Цьогоріч було створено сторінку для інформування у мережі Фейсбук. Також висвітлення здійснювалось у ЗМІ Херсона.

По-друге, містяни зіштовхувались із проблемою ідентифікації онлайн. Оскільки для чіткого визначення особи та задля запобігання дублюванню голосів використовувалась система банківської ідентифікації (Bank ID), чимало охочих віддати свої голоси відмовлялись це робити через побоювання розповсюдження особистих даних. Також зустрічались проблеми зі збоями авторизації: деякі охочі не могли зареєструватись попри відсутність видимих проблем. У відповідному відділі Херсонської міської ради пояснили, що проблеми будуть враховані — і наступного року їх спробують владнати.

Серед кумедних випадків можна згадати спроби авторів голосувати за власні проекти. Це також легко відслідковувалось: якщо онлайн це зробити неможливо, то у паперовому вигляді (у приміщенні ЦНАП) під час перенесення даних адміністраторами це також легко визначалось.

В цілому, порушення під час голосування не вплинули на результати — це було оголошено під час засідання координаційного комітету 26 вересня.

Додаткові переможці

На початку 2019 року для реалізації проектів громадського бюджету було передбачено 10 млн. грн. Щоправда, переважна частина була витрачена на інші цілі, проте депутати та особисто міський голова Володимир Миколаєнко обіцяли за підсумками 9-ти місяців додати необхідну суму.

Після завершення голосування мінімально необхідну для реалізації кількість голосів (300 для малих проектів і 500 для великих) набрали 9 великих проектів і 5 малих. За підрахунком вартості цих проектів до 10 млн. грн. “не вистачало” ще близько 3 млн. грн. У зв’язку із цим голова координаційного комітету Людмила Кузьменко запропонувала допустити іще по два малих та великих проекти, яким зовсім трошки не вистачило до переможної кількості. Пропозиція була підтримана одноголосно: в результаті, переможців стало не 14, а 18. Олег Романюк пропонував можливість зниження до 150 голосів, зокрема для малих проектів.

Думки членів координаційного комітету

Координаційний комітет громадського бюджету — це важливий орган, створений міською радою і призначений для координування всіх дій, пов’язаних із перебігом процесу реалізації громадського бюджету. До складу комітету входять посадові особи міської ради, депутати та представники громадськості. Ми запитали думки членів комітету стосовно впровадження бюджету участі та перебігу голосування.

Ірина Ніколаєва (Фото з особистої сторінки Ірини Ніколаєвої у соціальній мережі Фейсбук). зауважила на тому, що зазначено у даній статті вище: на великій кількості проектів, які мали б фінансуватись в розрізі потреб розпорядників коштів з міського бюджету.

“Переважна більшість проектів – особливо великі – спрямовані на облаштування, придбання устаткування комунальних установ: шкіл, дитячих садочків тощо. На мою думку, такі проекти мають фінансуватись за рахунок бюджету. Коли ми стали розбиратись із проектами, то побачили, що комунальними закладами – школами, садочками – елементарно не проводиться кампанія з лобіювання у міській раді своїх проектів. Вони побачили можливість реалізації проектів за рахунок громадського бюджету і вирішили взяти участь. Положення, звісно, не обмежує їхню участь. Отже, вони були прийняті і значна частина навіть перемогла. Але моє бачення і бачення переважної більшості членів координаційного комітету – переглянути на наступний рік положення таким чином, аби громадський бюджет був доступним громаді, тобто для облаштування громадського простору. Наприклад, аби під час прогулянки була можливість прогулятись затишним сквером, посидіти на лавочці, зарядити пристрій від сонячної батареї тощо. Тобто те, що доступно цілодобово громаді. Цього року ми (“координаційний комітет” – прим.автора) спробували – це був наш пілотний проект. Наступного року ми маємо зробити це більш професійно”.

Олег Романюк (фото Євгенії Вірлич) пропонував знизити найменшу необхідну кількість голосів для перемоги до 150 голосів:

“Я вважаю, що знизити поріг проходження проектів можна – тут ми нічого не порушуємо. Особливо для малих проектів, я взагалі вважаю, що малі проекти мають велику перспективу швидкої реалізації в місті. Взагалі мені багато проектів сподобались – особливо ті, які йшли не від сфери освіти. Я вважаю, що ремонти та оснащення шкіл і дитячих садочків мають фінансуватись за рахунок міського бюджету, а не громадського бюджету. В цілому ж, багато цікавих проектів”.

Людмила Кузьменко (фото Євгенії Вірлич)

“Особливих проблем під час голосування не було зафіксовано. Єдине, що можна зазначити – це підвіз автобусами людей для голосування у приміщенні ЦНАП: людей було одразу багато, важко було працівникам ЦНАПу їх обслуговувати, це затягувало процедуру. Стосовно проектів можу сказати, що громадський бюджет – це відображення проблем міста. Якщо серед переможців опинились переважно освітянські проекти, я не вважаю, що це погано. Я думаю, що це проблема в місті, яка залишається не доопрацьованою. Якщо автори цих проектів змогли написати проекти, подати його та загітувати людей проголосувати, я вважаю, що це добре”.

Отже, перший важкий етап реалізації проекту органу місцевого самоврядування в Україні з питань соціально-економічного розвитку територій – бюджет участі – в Херсоні подоланий. Попереду – реалізація перших проектів. За рекомендацією координаційного комітету, цьогоріч запропоновано реалізацію кількох малих проектів – для демонстрації роботи механізму. Інші проекти – зокрема всі великі – заплановані на наступний рік.

Повна трансляція засідання координаційного комітету, яка відбувалась наживо, за посиланням:

Автор: Євгенія Вірлич.

30.09.2019 р.