Звернення українського бранця Кремля Володимира Балуха до Президента України Петра Порошенка виклав у соціальній мережі Ахтем Чийгоз. Нагадаємо, що Володимир Балух – це український громадський активіст, кримський фермер, який після анексії Криму 2014 року залишився громадянином України, відмовившись від російського громадянства. Переслідувався окупаційною владою Криму. З грудня 2013 року на будинку Володимира Балуха в Криму майорив український прапор. Прапор окупаційна влада знімала двічі: 30 квітня 2015 року вперше, проте Володимир Балух відбув 10 діб арешту і знову вивісив на даху свого будинку український прапор. 8 грудня 2016 року – вдруге, після арешту Володимира Балуха.

Відбуваючи незаконне покарання в Росії, Володимир Балух написав листа українському Президентові, який і розмістив на своїй сторінці Ахтем Чийгоз. Наводимо текст листа без змін:

Шановний пане Президент України!

Мені випала честь бути одним з тих, за визволення кого з московитського полону бореться вся Україна.

Практика терору, яку неодмінно використовують правителі 1/7 частини суші планети Земля, як виявляється, є найживучішою з усіх політичних “традицій”, незалежно від кольору прапора над Кремлем.

Та понад усе я волів би вберегти Україну від скочування до “дзеркальної” відповіді на дії агресора!

Зла на благо не буває!

Знова розбудовуючи свою державність, Україна, на мій погляд, має взяти в майбутнє кращі зразки українського козацького лицарства, традиційної христіянської людяности та традиційної селянської наполегливості.

Буду відвертим — я не голосував за Вас в травні 2014 року, хоч, так сталося, що ми з Вами скористалися виборчим правом на одній ділянці в Києві. Але із повагою визнаю, що наполеглива боротьба за долю громадян України, що потрапили до лап непритомного заклятого “брата”, робить Вам неабияку честь!

Свого часу один російський поет написав: “… нам не дано предугадать чем дело наше отзовется…”

Я впевнений, що Україна відстоїть своє право жити і гідно господарювати на Богом даних нам землях Криму і Донбасу набагато швидше, ніж на це сподівається кремлівська кліка і факту взяття ними в заручники громадян іншої держави ще належить відіграти в цьому не останню роль.

Показово, що 12 червня — день, на який кремль нещодавна призначив “день расії” коли вечорі в Сімферополі гримав китайський салют з вікон СІЗО дружньо лунало “Слава Україні” і непоодинокі арестанти співали український гімн… Це щира правда з вуст очевидця подій, яким я мимоволі став і не розчув при цьому жодного схвального вигуку на честь “винуватиці торжества”…

В першій половині минулого століття людство вже отримало урок, коли нерішучість одних країн відстороненість других та злочинна алчність третіх призвели до великих потрясінь не лише в Старому Світі, але й далеко за його межами.

Україну ж тоді вчергове впрягли в ярмо ворожого господарювання…

Щиро сподіваюсь, що гіркий досвід історії таки згуртує цивілізований світ та додасть рішучості і солідарності діям керівництва його країн, аби не заходити на чергове коло кривавих бань, а зупинити розперезавшогося агресора, хай навіть зазнавши тимчасових фінансових втрат і деяких бізнесових незручностей.

З місця, де знаходжусь зараз я, важко об’єктивно оцінювати повноту і ефективність дій Держави в напрямку протидії впливу кремлівської пропаганди на ставлення до її політики громадянами і урядами інших країн світу, але те, що Україна не пасе задніх в цій справі надає певного оптимізму і віри, що зруйновані долі і занедбані родини політично ув’язнених агресором громадя України не є марними і не залишаться осторонь цього процесу.

З нами Правда!

З нами Доля!

І Воля святая!..

Слава Україні

З повагою, Балух В.І. 22.06.2018

#FreeBalukh

Фотокопія листа зі сторінки Ахтема Чийгоза: