Про необхідність цього було з’ясовано на зустрічі у Каланчаку Херсонської області радника з питань ВПО у Херсонській області Руслана Ібрагімова з активістами ГО “Аскер” та внутрішньо переміщеними особами.

Сектор у Херсонській області МТОТ та ВПО України повідомляє про порушення прав людини на території окупованого Криму
(огляд за повідомленнями ЗМІ за тиждень 23.01.18 по 02.03.18)

Вже понад чотири роки триває окупація Криму Росією. Іще 20 років тому важко було уявити, що певна територія України опиниться під ворожою анексією. На жаль, сьогодні – це реалії.

Херсон – перший (найближчий) дорогою з Криму обласний центр в Україні. Звісно, саме до Херсона спрямували кримчани, які на початку 2014-го року не мали жодних статусів, а законодавчо їхні права іще не регулювались: країна, приголомшена війною та окупацією, оговтувалась від того, чого не могла уявити навіть у страшних снах. Саме до Херсона їдуть вони і сьогодні, коли окупація триває вже чотири роки.

За повідомленням прес-центру СБ України, співробітники контррозвідки Служби безпеки України затримали у пункті пропуску «Каланчак» на адміністративному кордоні з тимчасово анексованою АР Крим колишнього заступника міністра спорту самопроголошеної ради міністрів окупаційної влади.

21 та 22 січня відбулися засідання Міллі Меджлісу кримськотатарського народу, на яких був присутній Руслан Ібрагімов – радник з питань ВПО у Херсонській області.

Ми всі живемо або часто буваємо в одному місті – в Херсоні. Достатньо великому, аби пити каву в різних кав’ярнях, і достатньо маленькому, аби стояти в одній черзі в супермаркеті. Усі п’ятеро. Іще чотири роки тому ми жили в різних містах – деякі навіть не знали одне одного. Жили своїми життями – абсолютно різними і не схожими. Нас об’єднували, по суті, лише дві речі: 1) ми були і є молодими; 2) ми всі народились у Криму.

Сьогодні нас об’єднує куди більше речей: 1) ми знайомі; 2) ми ще молоді; 3) як і до того, ми народились у Криму… А ще ми разом намагаємось повернути те, що у нас зухвало забрали. Разом намагаємось. Поки молоді.

Постійний Представник Президента України в АР Крим Борис Бабін взяв участь у публічному семінарі «Деокупація Криму: коли та як», який проводився 23 січня 2018 р. у Таллінні Міжнародним центром безпеки та оборони та Посольством України в Республіці Естонія. Захід було відкрито Mіністром іноземних справ Естонії паном Свеном Міксером, у ньому взяли участь українські та естонські експерти та посадовці. Міністр Міксер акцентував увагу на європейській політиці невизнання неправомірної окупації Криму та на ситуації порушення Росією прав людини та прав кримськотатарського народу, як міжнародне визнаного корінного народу, в Криму.

Мова ворожнечі щодо Криму проявляється не лише в незалежних онлайн-ресурсах, але і на сайтах органів місцевої влади. Здебільшого прояви мови ворожнечі у такому випадку стосуються браку інформації та помилкам у визначеннях («біженці» замість «переселенці» тощо). Але подібні помилки та брак інформації спричиняють інформаційний вакуум, за якого мешканці Херсонщини не знають про реалії життя в Криму, а кримчани не можуть отримати у повному обсязі інформації про наявні послуги.

Як перевірити факти щодо подій в Криму для журналістів Херсона і Херсонщини? Це насправді неймовірно важко: 1) доступ для журналістів до Криму обмежений – найчастіше це просто небезпечно; 2) кримчани не довіряють журналістам у переважній більшості, тому просто не надають інформації або надають вкрай мало. Тому фактчекінг (перевірка дійсності наданої інформації) значно ускладнюється.

Мабуть кожен із нас регулярно відчуває вплив «мови ворожнечі», коли читає або переглядає новини, передачі, аналітику у виконанні ЗМІ. Проте сформулювати визначення напевне важко. Мова ворожнечі (англ. hate speech — букв. «мова ненависті», хейтспіч) — це систематичне застосування промов, які спрямовані на проявлення агресії направленої на людину або групу осіб за ознакою раси, релігії, статі або сексуальної орієнтації. Таке визначення, за суттю, є універсальним – його представлено в роботі Макаренко Є.А. «Стратегічні комунікації в міжнародних відносинах». Із «мовою ворожнечі» ми стикаємось щодня, причому по кілька разів.

Голова Держфонду сприяння молодіжному житловому будівництву Сергій Комнатний розповів основні моменти таких змін та пояснив, коли запрацює закон.

Український в’язень Олег Сенцов написав листа з ув’язнення своєму другові Генадію Афанас’єву, який також нещодавно був бранцем окупантів через свою активну проукраїнську діяльність. Сенцова наразі доправляють до місця відбування покарання. Вчергове.

Понад три роки тому Херсон став першим обласним центром, який приймав перших вимушених переселенців із окупованого Криму. Тоді їх іще не називали вимушеними переселенцями – просто «наші кримчани». Тоді було враження, що все це ненадовго. Проте вже три з половиною роки триває окупація, а Херсон вже три з половиною роки є першим обласним центром, який зустрічає кримчан у вільній Україні.